Понад 3 тисячі осіб завітали на «Разом Діємо» Фест, що відбувся 25 травня у Мистецькому арсеналі в Києві. Публічні дискусії, майстер-класи, конкурси, інформаційні стенди та інші цікаві локації — усе для того, аби підкреслити важливість та роль громадянського суспільства та незалежних медіа, а також їх підтримку з боку ЄС.

Фестиваль відбувся в межах комунікаційної кампанії Представництва ЄС в Україні «Разом діємо. Разом ми Європа».

Медійники, представники громадянського суспільства, дипломати взяли участь у відкритій дискусії «Вплив підтримки Європейського Союзу на ОГС та медіа в Україні на її шляху до ЄС. Місце та роль ОГС у процесі відновлення України».

На Алеї громадських організацій та в тематичних наметах відвідувачі могли ознайомитись з результатами їхньої роботи за підтримки ЄС.

В медіа наметі говорили про медіаграмотність, використання в журналістиці штучного інтелекту та фактчекінг, а «Docudays U» організували перегляд та обговорення документальної стрічки «89 днів».

У павільйоні ЄС гості фестивалю могли дізнатися більше про відносини України з Європейським Союзом та його допомогу під час війни, зокрема, для громадянського суспільства та незалежних медіа.

Родзинкою заходу стало унікальне керамічне панно «Україна — Європа», дивом вціліле після руйнування внаслідок обстрілу частини будівлі Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука. Під час фестивалю карту ЄС на ньому символічно доповнити мапою України.

Втім, це не лише символічно, а й актуально, адже Україна готується до переговорів про вступ до ЄС.

26 травня пані Посол відкрила на Софіївській площі в Києві виставку про результати роботи ОГС, які підтримує Євросоюз. Експозиція перебуватиме там протягом двох тижнів, а після цього відвідає ще чотири міста.

Україна близька до початку переговорів про вступ до Євросоюзу, і це спонукає до спільної роботи громадянського суспільства, урядових інституцій та партнерів з ЄС. Про таку співпрацю йшлося на ЄвроСаміті громадських організацій, що відбувся у День Європи 9 травня.

Понад 200 учасників говорили про пов’язані з майбутнім переговорним процесом виклики та шляхи їх подолання, роль громадських організацій та їхній внесок. Одним із партнерів у проведенні саміту стало Представництво ЄС в Україні у межах кампанії «Разом діємо. Разом ми Європа».

Для Євросоюзу українське громадянське суспільство давно є партнером у просуванні та оцінці впровадження реформ, необхідних для зближення з ЄС . Тепер цей досвід можна залучи ти й під час переговорів. Наприклад, торік у грудні Євросоюз спільно з Міжнародним фондом «Відродження» започаткували проєкт «Сприяння підготовці та початку переговорів про вступ України до ЄС», у межах якого над переговорною тематикою працюють 18 громадських організацій з різних сфер.

Учасників саміту ознайомили з низкою презентацій щодо залучення громадянського суспільства до різних аспектів переговорів про вступ. Вони мали змогу поспілкуватися для напрацювання способів такого залучення. Під час саміту відбулися також тематичні семінари та сесії обміну досвідом.

Комунікаційну кампанію «Разом діємо. Разом ми Європа» було презентовано учасникам першої всеукраїнської Медіатолоки, що відбулася в травні в коворкінгу «G.N.R.T.R». Участь у ній взяли понад 100 блогерів, медійників і громадських діячів.

Метою заходу було налагодити обмін досвідом та інформацією між ними, обговорити шляхи розв›язання спільних проблем.

Ключовою подією Медіатолоки став круглий стіл на тему «Які є можливості розвитку для українських медійників, блогерів та сучасних ЗМІ на шляху України до перемоги та ЄС». Учасникам розповіли про фінансовані ЄС програми «Українцям про Європейський Союз» (CEU4U), «Креативна Європа» та «Посли європейської молоді» (YEAs).

Після дискусії про можливості від Євросоюзу учасники попрацювали у форматі нетворкінгу, де обговорили співробітництво між блогерами, журналістами та креативним бізнесом, а також використання штучного інтелекту і вдосконалення фактчекінгу.

Понад 1,2 мільйона переглядів набрало в травні відео блогера Дениса Казанського на його YouTube каналі, де йдеться про відставку Сергія Шойгу з посади міністра оборони Росії та пов’язані з цим «маневри» російських пропагандистів. Під відео близько 6 тисяч коментарів, де користувачі діляться враженнями від побаченого і почутого. Це одне з багатьох відео, випущених у межах фінансованого ЄС «Антивоєнного медіапроекту: підвищення обізнаності про злочини Росії в Україні та боротьба з російською військовою пропагандою та мовою ворожнечі». Матеріали розміщують на низці платформ та перекладають на кілька мов. Проєкт стартував на початку 2024 року, і вже на кінець травня сукупне охоплення публікацій та відео на платформах YouTube, X, Telegram та TikTok сягнуло майже 200 мільйонів користувачів. Загалом було підготовлено близько 2400 матеріалів.

Хедлайнером проєкту є блогер Денис Казанський. Його блог на YouTube та матеріали на інших платформах надають людям на окупованих територіях та самим росіянам правдиву інформацію про війну, її безглуздість, показують людські та економічні втрати Росії.

Проєкт також орієнтований на носіїв англійської — французької — та іспанської. Географічно важливим напрямком його роботи є країни Глобального Півдня, де проєкт намагається привертати увагу і до подій в Україні, і до расистських заяв, які часто лунають на російському телебаченні.

Оля — авторка фільму «Бабин-Бахмут», над яким працює агенція «Артполе». Частину коштів на його створення забезпечив грант, отриманий від платформи «Ізоляція» в межах програми Zmina.Rebuilding, що фінансується ЄС.

Фільм розповідатиме, як волонтери з Івано-Франківщини доставляють допомогу землякам на фронт на Донбас та Запоріжжя, підтримуючи зв’язок між ними й рідним краєм.

У фільмі — історії людей з Івано-Франківщини, волонтерів та військових. Про сільського старосту, який вивозить поранених з поля бою під Бахмутом; ветеринара, якому довелося стати військовим медиком і прослужити більше півтора року на передовій; сільського священника, який став капеланом.

Натомість життя в їхніх селах триває. Відсутність зв’язку між тими, що на фронті та що залишилися, загрожує ментальним відчуженням. Волонтери нині слугують засобом комунікації, і фільм має на меті це показати.

Рішення знімати такий фільм виникло навесні 2023-го, коли вона побачила червоний волонтерський бусик під сільрадою Бабина. Тоді було оголошено великодній збір на фронт. Селяни зібрали гроші на потрібну землякам амуніцію, але до того несли паски і писанки.

Зараз триває монтаж фільму, його прем’єра відбудеться за кілька місяців.

Які ж сенси чи сцени зачеплять глядача найбільше у майбутньому фільмі?

13 тренінгів проведено в межах Майстерні розвитку органів студентського самоврядування «aGAIN 2.0». Її організовано ПРООН в Україні за фінансової підтримки ЄС в межах проєкту «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні» та уряду Данії.

Тренінги — основний і найбільший компонент майстерні. Участь у ній беруть 12 органів студентського самоврядування (ОСС) закладів вищої освіти та один коледж. Це навчальні заклади з Чернігівської, Миколаївської, Дніпропетровської областей, а також вісім внутрішньо переміщених.

Одним із таких став Донецький національний медичний університет, що працює нині в Кропивницькому. Як і в інших закладах, на тренінгу йшлося про ключові завдання органів студентського самоврядування, особливості їх функціонування, організаційну структуру та проєктний менеджмент.

За її словами, коли університет переїхав до Кропивницького із Маріуполя, студентське самоврядування відіграло велику роль в інтеграції студентів до місцевих спільнот. Нині ОСС продовжує відстоювати інтереси, права та потреби студентів, а також займається питаннями міжнародних обмінів.

Майстерня розвитку органів студентського самоврядування «aGAIN 2.0» хоча й завершила найбільший свій етап, однак працюватиме до кінця червня. Під час тренінгів кожен ОСС розробив власні проєкти та подав їх на конкурс. В результаті було підтримано шість таких ініціатив. Крім цього відбудеться фінальна подія з підбиттям підсумків майстерні, участь в якій візьмуть по 10 студентів з кожного закладу.

Орган студентського самоврядування з Донецького медичного університету — один із тих, чию ініціативу було підтримано в межах майстерні.

Якими є потреби та сподівання карпатських фермерів від майбутнього вступу України в Євросоюз, чи під силу їм виконувати вимоги Спільної аграрної політики ЄС та зобов’язання, що їх накладає на аграріїв Європейський зелений курс?

Про це йшлося під час дискусійного майданчика, проведеного в травні проєктом «Зелена та інклюзивна аграрна політика — кроки назустріч». Його впроваджує Інформаційний центр «Зелене досьє» за підтримки ЄС та Міжнародного фонду «Відродження».

Проєкт спрямовано саме на роботу з карпатськими сироварами, пасічниками, виноробами, збирачами грибів та ягід, виробниками фіто чаїв тощо. В його межах відбуваються публічні заходи та видаються інформаційні матеріали, що покликані допомогти фермерам краще зрозуміти САП та її екологічну складову.

Європейський зелений курс вже міцно вмонтований в Спільну аграрну політику ЄС. А національні стратегічні плани CАП (їх повинні розробити всі країни-члени) мають сприяти інтегруванню кліматичних дій у політику ЄС та досягненню загальної мети щодо 30% бюджетних витрат ЄС на підтримку кліматичних цілей. Про це йдеться в одній з останніх брошур, випущених у межах проєкту.

Тамара Малькова зауважує, що українські виробники традиційної карпатської продукції вже працюють за європейськими стандартами.

ЄС давно допомагає карпатським виробникам досягти відповідності правилам САП. Зокрема, у 2017-2021 роках в Україні працював проєкт «Підтримка розвитку системи географічних зазначень». За його сприяння у листопаді 2019-го було зареєстровано «Гуцульську овечу бриндзю» — перше географічне зазначення в Україні.

Карпатським фермерам сприяє також участь України в Рамковій конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатській конвенції) — разом із Польщею, Словаччиною, Чехією, Угорщиною, Румунією та Сербією.

14 травня Рада ЄС ще на три роки продовжила мандат Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки в Україні (КМЄС в Україні). Тепер він діє до 31 травня 2027 року.

Місія працює в Україні з 2014 року . Її партнерами є МВС, Національна поліція, прокуратура, Національне антикорупційне бюро, Офіс Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки (БЕБ), Національне ан тикорупційне бюро та інші структури сектора цивільної безпеки.

За словами керівника КМЄС Рольфа Хольмбо, відповідно до нового мандату місія має чотири пріоритети.

Перший — подальша підтримка глибоких реформ цивільного сектору безпеки. Особлива увага до реалізації Комплексного стратегічного плану реформування правоохоронного сектору, затвердженого президентом Зеленським в травні 2023 року. Цей документ означає суттєве політичне зобов’язання щодо наближення України до ЄС. КМЄС надавала підтримку ще на етапі розробки плану.

Зрештою, четвертим пріоритетом місії є підтримка України в розвитку управління кордонами відповідно до стандартів і найкращих практик ЄС. Йдеться про боротьбу з контрабандою, торгівлею людьми, організованою злочинністю, а також з розповсюдженням стрілецької зброї та легкого озброєння.

Важливість місії гарно демонструють результати минулого року. Зокрема, за підтримки КМЄС підготовлено та ухвалено 21 законопроє кт, затверджено 25 стратегічних документів.

Водночас КМЄС підтримував українських партнерів матеріально. Було надано ноутбуки , комунікаційне та ІТ- обладнання, портативні зарядні станції, сонячні панелі, рюкзаки, радіоприймачі, нагрудні камери, док-станції, трейлери для кінологічного підрозділу Нацполіції K-9 та інше на суму майже 1,3 млн євро.

Саме в день, коли Рада ЄС схвалила чергове продовження мандату, КМЄС організувала стратегічну сесію для учасників програми D30 («Цифровий детектив»). Програму cпрямовано на посилення спроможності українських партнерів у проведенні цифрових розслідувань, а понад 80% злочинів сьогодні мають цифрову складову.