Пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова взяла участь у 7-му Українському жіночому конгресі. На спільній панелі з Віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною вони обговорювали питання гендерної рівності та прав жінок.

Попри повномасштабну війну Росії, на думку Матернової, в Україні зберігається висока увага до гендерних питань.

Пані Посол ЄС підкреслила, що деякі питання на порядку денному в Україні відповідають тенденціям у країнах з високим рівнем гендерного паритету, наприклад, щодо рівної оплати праці.

За словами Ольги Стефанішиної, уряд має чітке бачення напряму подальшої роботи з забезпечення гендерної рівності та прав жінок.

Надія Андрухова мала пекарню в Сіверськодонецьку, яку втратила після окупації міста. Завдяки гранту від проєкту EU4Business вона змогла відновити свою справу в Бучі, куди перебралась разом з родиною.

За словами її сина Євгена, грант від Євросоюзу пішов на закупівлю печі та розстійної камери, що допомогло запустити пекарню на новому місці. Тож тепер «Дім буланжері» знову випікає свіжий хліб, круасани, булочки та інші смачні продукти.

Це одна з історій, яку розповіли читачам та глядачам журналісти-учасники престуру до Бучі та Житомира, організованого проєктом «Українцям про Європейський Союз» в межах кампанії «Разом вистоїмо. Разом ми – Європа». ЇЇ мета – розповісти про підтримку бізнесу з боку ЄС та про можливості, якими можуть скористатися українські МСП.

Під час престуру медійники спілкувалися з підприємцями, представниками влади, експертами та дипломатами. Крім пекарні «Дім буланжері» у Бучі вони відвідали Центр Дія.Бізнес, де дізналися про інструменти допомоги МСП за підтримки ЄС та познайомилися з місцевими підприємцями, які скористалися послугами і програмами центру.

У Житомирі журналісти взяли участь в пресбрифінгу представників місцевої влади та у регіональній дискусії щодо результатів і перспектив підтримки Європейським Союзом МСП у контексті відновлення та зміцнення місцевих громад.

В Україні 14-20 листопада відзначали Європейський тиждень підприємництва. Він став гарною нагодою для дискусії про роль й важливість розвитку малого та середнього бізнесу.

З нагоди Європейського тижня підприємництва в межах кампанії «Разом вистоїмо. Разом ми – Європа» проєкт «Українцям про Євросоюз» підтримав три ефіри на Радіо NV, де йшлося про значення МСП для економіки країни та допомогу, яку їм надає Євросоюз.

Також було випущено низку відео, в яких йдеться про те, як ЄС підтримує українські малі та середні підприємства через програму EU4Business, надаючи фінансування, консультації, тренінги та допомогу у виході на ринок ЄС.

Євросоюз також активно співпрацює з різними українськими державними та недержавними інституціями, які так само підтримують малий та середній бізнес. Однією з них є Офіс з розвитку підприємництва та експорту.

Спілку українських підприємців ЄС підтримує у роботі з аналізу українського законодавства та адаптації його до норм Євросоюзу з максимальною вигодою для українського бізнесу, швидшої переорієнтації МСП на європейські правила.

Програма стартувала на початку 2023 року, і за цей час українці обміняли понад 21 млн ламп. Обмін триває, аби досягти амбітної мети — за попередніми оцінками, економічний ефект від обміну ще 18 млн світлодіодних ламп дозволить сумарно заощадити одночасно до 1000 МВт електроенергії.

Підтримувати родини, які щойно втратили на війні рідних – таку складну місію виконує ГО «Обʼєднання матерів і дружин захисників України». Вона займається цим роками, а останні кілька місяців продовжує завдяки гранту від програми EU4CSOs Emergency Actions. У межах проєкту організація надає психологічну та гуманітарну допомогу родинам загиблих, а також підтримує жінок, які з ними працюють.

Олена Максименко очолює підрозділ об’єднання в Житомирській області. Її син пішов воювати 2014 року, а 2016-го загинув.

Цей спосіб підтримки родин недавно загиблих є особливістю роботи організації, яку вона використовує і в теперішньому проєкті. В об’єднанні є «жінки-лідерки», які втратили сина чи чоловіка, але вже вийшла з кризового стану й готові допомагати іншим: ділитися досвідом, радити щодо оформлення документів, надавати психологічну допомогу у форматі «рідний-рідному». Щоправда, часто вони самі потребують підтримки – адже пропускають крізь себе біль та горе інших.

Станом на кінець листопада психологічну підтримку отримали близько 30 жінок-лідерок. Вони, своєю чергою, при роботі з родинами загиблих бачать, коли мамам, дружинам чи дітям загиблих недостатньо допомоги «рідний- рідному» – тоді вже працюють професійні психологи. Таку підтримку проєкт надав уже 10 родинам.

Другим напрямком є гуманітарна допомога – продуктові сертифікати отримали 185 родин. В організації кажуть, що вона є надзвичайно важливою протягом півріччя після втрати рідних.

У межах гуманітарного компонента проєкт також підтримав 22 дітей з найбільш вразливих родин з Миколаївської, Хмельницької та Житомирської областей. Їм придбано на зиму теплий одяг та взуття.

Сучасне медичне обладнання для кабінету гінекології надійшло у листопаді до Центру первинної медико-санітарної допомоги у Шостці Сумської області. Це чергова партія допомоги, наданої громаді в межах програми ЄС «Міцні регіони – Спеціальна програма підтримки України».

Мобільний комплекс ультразвукової діагностики, кольпоскоп з цифровою відеосистемою, маніпуляційний стіл – це та інше обладнання дозволить лікарям якісніше працювати, а пацієнткам забезпечить більший комфорт.

Програма ЄС «Міцні регіони» допомагає Шосткинській громаді вже майже два роки.

Крім медицини громада працює з програмою ЄС «Міцні регіони» у покращенні соціальної сфери та наданні адміністративних послуг. Електровелосипеди для соціальних працівників, комп’ютерне обладнання для управління соціального захисту та для Центру надання адміністративних послуг, новий сайт ЦНАПу – ці та інші результати співпраці уже відчувають мешканці громади.

Програма ЄС «Міцні регіони – Спеціальна програма підтримки України» співфінансується Євросоюзом та урядом Німеччини і впроваджується Німецьким товариством міжнародної співпраці (GIZ).

Швидше за все, зауважує Олександр, наступного року програма збільшить кількість партнерських громад.

15 грудня набуває чинності новий Закон України «Про адміністративну процедуру». Фінансований ЄС проєкт EU4PAR активно допомагає українському уряду в підготовці до цього. Зокрема, триває інтенсивне навчання службовців різних державних інституцій до роботи за новими правилами.

Протягом листопада та у грудні 2023 року підготовку пройдуть майже 500 працівників Пенсійного фонду. Мета – сформувати в них розуміння нової загальної адмінпроцедури та її впливу на роботу установи.

Це важливо, оскільки громадяни отримують нові права у взаємодії з органами державної влади: право бути вислуханим, право на виправлення заяви, право на ознайомлення з матеріалами справи тощо. Для державних службовців передбачена вимога надавати обґрунтування негативних рішень у зрозумілій формі та вказувати на можливості оскарження. Також серед важливих нововведень – негативне рішення набирає чинності лише після того, як про нього буде повідомлено особу.

Організоване EU4PAR навчання пройшла й начальниця управління контрольно – перевірочної роботи Головного управління ПФУ в Житомирській області Руслана Гощицька.

За словами начальниці відділу контролю за правильністю призначення пенсій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Людмили Козакової, корисною була тема вимог до адміністративного акту: його форми, змісту та наявності усіх складових – вступної, мотивувальної та резолютивної частин. На думку начальниці відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Вінницькій області Світлани Шармазан, тренінги щодо практичних нюансів застосування нового закону були б корисними та доцільними також і після набуття ним чинності та внесення відповідних змін в нормативно-правові та підзаконні акти.

Навчання для працівників ПФУ проводили провідні фахівці різних юридичних шкіл України, які пройшли сертифікацію з викладання загальної адміністративної процедури у Вищій школі публічного управління – також за підтримки EU4PAR.

Розповідати доступно про Євросоюз та його відносини з Україною завжди було викликом для українських медіа, але тепер це стає нагальною потребою. Країна є кандидатом на приєднання до ЄС, наступного року можуть розпочатися вступні переговори. В листопаді в Івано-Франківську відбувся курс для журналістів «ЄС: просто про складне».

Понад 20 учасників та учасниць з регіональних медіа з усієї України дізнавалися про особливості теперішніх відносин України та ЄС, суть майбутнього переговорного процесу, вимоги до журналістської роботи при створенні матеріалів про європейську інтеграцію, політичну систему Європейського Союзу та його економічні підвалини тощо. Серед спікерів були дипломати, експерти, громадські діячі та досвідчені журналісти.

Редакція сайту «Ваш голос Прикарпаття» зі Старого Самбора на Львівщині досі не мала досвіду системного висвітлення тематики Євросоюзу, окрім окремих розповідей про діяльність у регіоні фінансованих ЄС проєктів. Тож участь у тренінгу була надзвичайно корисною, каже редакторка видання Марія Кузьмин.

Майбутня інтеграція України до Єдиного ринку ЄС є однією з основних цілей членства, значним викликом для української економіки та бізнесу, але й величезними можливостями водночас. Про це розповідала Вероніка Мовчан, наукова керівниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Вероніка вважає, що майбутні переговори про вступ значно підвищують роль медіа у висвітлення відносин України та Євросоюзу, а також їхню відповідальність у формуванні громадської думки.

На думку Вероніки Мовчан, українським медіа уже зараз варто активно інформувати українців про принципи функціонування Єдиного ринку ЄС, суть і трансформацію Спільної сільськогосподарської політики, в майбутньому відстежувати обов’язкові для вступу в ЄС законодавчі зміни та їх вплив на життя українців.

Курс «ЄС: просто про складне» було організовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Представництва ЄС в Україні.

«Вирішили поекспериментувати та запросити до дискусії всі сторони процесу Стратегічної оцінки впливу на довкілля – представників промисловості, адвокатку, судового експерта, що розробляє дозвільні документи. Були присутні громадські активісти», – розповідає координаторка коаліції «Досить труїти Кривий Ріг» Олена Шафранова про одну з панелей Школи зеленої демократії, що відбулася в листопаді.

Рішення справді незвичне, адже традиційно екологи та великий бізнес «ворогують» між собою та не надто схильні до спільних обговорень. Однак експеримент вдався.

Стратегічна оцінка впливу на довкілля передбачає всебічний аналіз вірогідного впливу певних видів діяльності на екологію. ЇЇ запровадження в Україні було зобов’язанням у межах Угоди про асоціацію, а ефективне застосування на практиці є важливим для майбутнього вступу в ЄС.

Однак триденна Школа зеленої демократії стосувалася ширшого кола дуже різних екологічних питань. Її проведено в межах фінансованого ЄС проєкту «Громадський контроль – шлях до захисту довкілля та підвищення якості життя». Спікерами були судді, експерти та громадські активісти, народні депутати та представники органів виконавчої влади. Обговорювалися питання впливу війни на довкілля, моніторингу якості повітря, захисту екологічних прав людини та інші.

Капіталіна Пасікова з ГО «Центр громадянського суспільства «Друкарня». брала участь у всіх трьох днях школи. Каже, що особливо запам’яталися дискусії про «акустичний тероризм», коли обговорювали вплив щоденних тривог на психіку українців, про пов’язане з екологією гуманітарне розмінування та про громадський моніторинг довкілля – остання стосувалася самостійного відстеження стану довкілля за допомогою різних приладів та додатків.

Школу зеленої демократії вперше було проведено в травні цього року за співфінансування Євросоюзу.