Для Євросоюзу Україна ‒ це родина, а ЄС підтримує членів своєї родини. Разом із тим, зараз Україна захищає не тільки свої незалежність і безпеку, а й безпеку всієї Європи. Тож і з цього боку логічно, що ЄС підтримує Україну.

Це думки Голови Представництва ЄС Матті Маасікаса, якими він поділився у фільмі про понад рік різнобічної допомоги ЄС Україні. Фільм створено представництвом у партнерстві з hromadske.ua у межах комунікаційної кампанії «Разом ми ‒ Європа».

Про допомогу ЄС Україні та її значення міркують посадовці, експерти, військові, пересічні громадяни.

У фільмі багато гарних думок та суджень, промовистих цифр.

Вперше ЄС надає летальну зброю країні-партнеру, і станом на тепер Україна отримала від Євросоюзу та країн-членів сукупної військової допомоги приблизно на 13 млрд. євро.

2023 року ЄС надасть Україні 18 млрд. євро макрофінансової допомоги ‒ це кошти, що йдуть в український бюджет і забезпечують стійкість держави та економіки.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже проанонсувала виділення 1 млрд. євро на швидке відновлення України після завершення війни.

Тим часом ЄС продовжує надавати населенню всередині України гуманітарну допомогу, обсяг її уже сягнув 630 млн. євро.

У фільмі багато йдеться не лише про минулу, а й майбутню підтримку ЄС, зокрема на поточний рік. Впевненість українців у незмінності такої допомоги є критично важливою для них.

Як саме Євросоюз допомагає Україні у розвитку сучасної культури та збереженні культурної спадщини – про це можна дізнатися на сторінці «Культурна мозаїка». Її було створено в межах комунікаційної кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо».

Тут зібрано цікаві, часом несподівані цифри та факти.

Наприклад, коштом Євросоюзу буде профінансовано реставрацію 100 давніх одеських дверей. Роботи планують здійснити завдяки залученню фахівців та допомозі місцевих мешканців. Це стане частиною плану з реставрації тисячі одеських дверей та супутньої інформаційної кампанії. Ініціатива дуже важлива, адже двері – це те, на що ми неодмінно звертаємо увагу, коли оглядаємо давні будівлі. Вони один із найголовніших елементів і часто – витвір мистецтва, який потрібно зберігати.

Або інше. За допомогою фінансованого ЄС проєкту House of Europe («Дім Європи») львівський музей «Територія терору» зміг допомогти «колегам» з інших міст. Тимчасовий прихисток у належних умовах було надано колекціям з Київської галереї мистецтв та Луганського обласного краєзнавчого музею. На кошти ЄС закупили фотообладнання для копіювання та оцифрування колекцій, термостійкі шафи для зберігання графічних творів, різноманітний спеціальний пакувальний матеріал і папки для евакуації – за потреби – творів мистецтва.

Також наданий Євросоюзом грант мобільності в межах програми EU4Culture дозволив українському музиканту і композитору Івану Тараненку завершити роботу над авторським проєктом «Fusionfonia_Музика української землі ». Митець представив його у листопаді 2022 року на фестивалі Euphonie у Варшаві у співпраці з Tonus Finalis Ensemble та Варшавським філармонічним оркестром.

Це лише кілька прикладів із багатьох, представлених у «мозаїці».

Комунікаційну кампанію «Разом творимо. Разом зберігаємо» проводить проєкт «Українцям про Європейський Союз», який реалізує Екоріс на кошти ЄС. Метою є показати українську культуру як частину європейської та засвідчити підтримку Євросоюзу в збереженні культурної спадщини, культурного розмаїття України та розвитку сучасного мистецтва, що особливо важливо в часи війни.

У квітні розпочато серію навчань з підготовки добровольців-рятувальників. Їх проводить Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» спільно з ДСНС та владою Києва та області. Учасників навчають розбирати завали, проводити пошуково-рятувальні роботи, розпізнавати вибухонебезпечні предмети.

Протягом кількох місяців заплановано підготувати 250 добровольців. Курс триває півтора-два тижні, або ж 64 години. Взяти участь у навчанні можуть люди віком 18-60 років – вмотивовані працювати, за потреби, добровольцями-рятувальниками.

Навчання проводять у межах програми «Спільнодія», яку коштом Європейського Союзу виконує Фонд «Східна Європа» у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень і ГО «Разом проти корупції».

Станом на кінець квітня курс проходив уже третій потік. Курсанти – люди з різною освітою. Більше чоловіків – гендерне співвідношення 20% до 80%. Центр «Волонтер» анкетує всіх на початку та в кінці проходження курсу, відстежуватиме перспективи їхнього волонтерського розвитку після завершення навчання та складання іспитів.

Подібне навчання є одним із напрямків діяльності програми «Спільнодія». Нею передбачено також онлайн курси для добровольців та волонтерів, конкурс грантів для ОГС з метою сприяння ВПО та іншим вразливим групам.

Проєкт EU4SaferFood провів у квітні низку вебінарів, присвячених безпечності шкільного харчування. Учасників навчали особливостям впровадження процедур НАССР та гігієнічних вимог у закладах громадського харчування, правильній організації роботи.

Спочатку було заплановано провести в квітні по одному вебінару для кожної зі згаданих категорій. Однак інтерес аудиторії виявився величезним – сукупно зареєструвалося понад 2700 осіб. Тож для керівників шкіл та садків замість одного було проведено чотири навчання, а для працівників харчоблоків – два.

НАССР – це система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points). Україна запровадила її протягом 2017-2019 років відповідно до положень Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Ніби вже давно, однак стосовно освітніх закладів існує низка факторів, які спричиняють потребу в додатковому навчанні.

Інша проблема – внаслідок війни відчутно оновився персонал шкільних та садочкових харчоблоків. Відповідно, це теж спричиняє потребу в навчанні, яке забезпечує проєкт EU4SaferFood.

Зрештою, третій фактор – позитивний. У лютому 2023 року відбулася стратегічна сесія з поновлення роботи над реформою шкільного харчування, започаткованої 2020-го. Серед іншого, реформа передбачає оновлення меню, осучаснення обладнання, вдосконалення системи закупівель харчових продуктів. Певні зміни передбачено щодо безпечності харчових продуктів, гігієни у харчоблоках, виконання вимог харчового законодавства. Це все сфера компетенції EU4SaferFood, і такі вебінари проводяться спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України саме в рамках реформи шкільного харчування.

Кіно у музеї – це досить незвично. Однак у Здолбунові на Рівненщині вирішили, що так не має бути. Місцевий краєзнавчий музей відкрив у себе культурно-освітній хаб. У квітні в музеї відбулося кілька показів.

Але хаб – не лише про кіно.

Грант на створення культурно-освітнього хабу музей отримав від фінансованої ЄС програми «Зміна 2.0. Невідкладна допомога для громад», яку реалізує фонд «Ізоляція». Під хаб виділили одну з кімнат площею 25 кв. метрів. Тож тепер тут показують кіно, проводять мистецькі та фотовиставки, творчі вечірки, освітні заходи.

Олександр Чижевський наголошує, що перетворення музеїв на культурно-освітні центри є світовою тенденцією. Заклади при цьому функціонують як комунікаційні платформи, де творчість поєднується зі знаннями, а відвідувачі можуть взаємодіяти між собою.

Внутрішньо переміщені особи є однією з цільових груп програми Зміна 2.0. Гранти отримують, зокрема, й приймаючі громади. У 34-тисячній Здолбунівській проживає нині понад дві тисячі ВПО.

За словами директора з розвитку фонду «Ізоляція» Михайла Глубокого, проєкт у Здолбунівському краєзнавчому музеї цілком відповідає підходам організації до заохочення культурної діяльності в усіх куточках країни.

За 2022 та початок 2023 років «Ізоляція» видала 80 грантів на загальну суму 160 тисяч євро. А торік 110 індивідуальних грантів було видано для працівників сфери культури.

Дніпро, Львів та Мукачево є лідерами стосовно прозорості роботи міських рад у дослідженні, проведеним програмою «Прозорі міста». Її реалізує «Трансперенсі Інтернешнл Україна» на кошти Європейського Союзу.

Як і все в Україні під час війни, робота над дослідженням у 2022 році була особливою.

Тож після тривалих дискусій команда вирішила відмовилися від звичного рейтингування і розробила 40 актуальних для воєнного часу критеріїв. Вони показують, як міста виконують вимоги законодавства та задіюють кращі практики. Замість 100 міст досліджували 70 – зрозуміло, тилових. Окрім трьох згаданих вище «прозорих» лідерів ще 10 міст є «частково прозорими» – Вінниця, Володимир, Житомир, Кам’янське, Київ, Кропивницький, Луцьк, Тернопіль, Ужгород, Чернівці. Решта 57 – «непрозорі».

Критерії для оцінки місцевої влади стосувалися організації роботи міських рад, публікації інформації на офіційних ресурсах, доступу до даних щодо земельних та житлових питань, комунального майна, соціальної сфери тощо.

Вона наводить кілька прикладів такого досвіду.

У Дніпрі публікують важливу інформацію для ВПО, яка стосується житла, постановки на облік, видачі гуманітарної допомоги, роботи. Це важливо, адже місто та область прийняли 370 тисяч переселенців. Мукачево може похвалитися тим, що протягом 2022 року там транслювали засідання міської ради, тимчасових комісій та виконавчого комітету.

Однак прозорість у роботі залишається важливим завданням для органів місцевого самоврядування усіх досліджених міст. Адже у середньому вони виконували індикатори дослідження на 37,5%, при цьому вимоги українського законодавства – на 47,8%.

«Я незламний. Не здавався і навчався», – впевнено каже п’ятикласник Тимур Ілюк із Херсонщини. Він знає, що таке навчання в окупації та після неї, без світла та води. Нині Тимур живе з мамою в прихистку у Львові та вчиться у місцевій школі.

Школяр став одним із героїв серії відео про цінність освіти, відзнятих у межах проєкту «Навчаємось разом», що співфінансується Євросоюзом та Міністерством закордонних справ Фінляндії. У квітні вийшли чотири чергових ролика, загалом їх буде дев’ять.

Безпосередньо підготовкою роликів займаються експерти проєкту «Навчаємось разом» та відомий телеведучий Олександр Педан, чия громадська організація «Педан Бюро» перемогла на оголошеному в грудні відкритому тендері. Вони відвідують освітні заклади, спілкуються з дітьми, батьками, освітянами.

Відеоролики порушують відразу кілька тем. Тут драматичні історії дітей, змушених переїхати з рідних міст, їх навчання в умовах війни, інтеграція у місцеві громади. Розповіді про теперішню роботу освітян та цінність освіти, дискусія про вибір форми навчання в сучасних умовах – онлайн чи традиційної. Є практична інформація та поради для батьків та інше.

Звісно, йдеться і про Нову українську школу – «Навчаємось разом» є ровесником реформи і підтримує її розвиток через задіяння експертного фінського досвіду, навчальні програми для освітян, створення безпечного освітнього середовища та діджиталізацію освітнього процесу.

У серії відео про реформу говорять освітяни та батьки.