Skip to main content
Поділитись:
Вісник співпраці

НОВИНИ КАМПАНІЙ

Кампанія
«Разом ми – Європа»

Вийшов фільм про солідарність ЄС з Україною

Для Євросоюзу Україна ‒ це родина, а ЄС підтримує членів своєї родини. Разом із тим, зараз Україна захищає не тільки свої незалежність і безпеку, а й безпеку всієї Європи. Тож і з цього боку логічно, що ЄС підтримує Україну.

Це думки Голови Представництва ЄС Матті Маасікаса, якими він поділився у фільмі про понад рік різнобічної допомоги ЄС Україні. Фільм створено представництвом у партнерстві з hromadske.ua у межах комунікаційної кампанії «Разом ми ‒ Європа».

Про допомогу ЄС Україні та її значення міркують посадовці, експерти, військові, пересічні громадяни.

«Ми фактично вже стали з Європейським Союзом єдиним живим організмом, ‒ підсумовує понад рік війни та солідарності Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр- міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. ‒ І те, що ми є країною-кандидатом дозволяє бути впевненими, що ця допомога буде завжди, ми вистоїмо і після перемоги приєднаємося до ЄС».

У фільмі багато гарних думок та суджень, промовистих цифр.

Вперше ЄС надає летальну зброю країні-партнеру, і станом на тепер Україна отримала від Євросоюзу та країн-членів сукупної військової допомоги приблизно на 13 млрд. євро.

2023 року ЄС надасть Україні 18 млрд. євро макрофінансової допомоги ‒ це кошти, що йдуть в український бюджет і забезпечують стійкість держави та економіки.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже проанонсувала виділення 1 млрд. євро на швидке відновлення України після завершення війни.

Тим часом ЄС продовжує надавати населенню всередині України гуманітарну допомогу, обсяг її уже сягнув 630 млн. євро.

«План з надання гуманітарної допомоги на 2023 рік передбачає, що її потребува- тимуть 17,4 млн. українців, ‒ каже керівниця Офісу Генерального Директорату Європейської Комісії з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту населення в Україні Клаудія Амарал. ‒ Ми скеровуємо таку допомогу туди, де вона є найбільше потрібною та де населення ‒ найбільш уразливе».

У фільмі багато йдеться не лише про минулу, а й майбутню підтримку ЄС, зокрема на поточний рік. Впевненість українців у незмінності такої допомоги є критично важливою для них.

«На відміну від минулого року, 2023-го фінансова допомога від ЄС надходитиме регулярно, рівними частинами, ‒ каже фінансовий експерт Центру економічної стратегії Максим Самойлюк. ‒ Торік ЄС реагував на виклики, які були «тут і зараз». У 2023-му і ми, і Євросоюз можемо трохи планувати наперед».

«Попри сподівання нашого ворога, рішучість союзників надалі підтримувати Україну тільки зростає», ‒ каже радник міністра оборони України Юрій Сак про військову допомогу.

«Завдяки ЄС у 2023 році ми можемо бути впевненими у фінансовій стабільності нашої держави. Всі пенсії, зарплати, соціальні виплати будуть забезпечені», ‒ підсумовує Ольга Стефанішина.

Більше інформації:

Фільм про підтримку України Євросоюзом ‒ https://www.facebook.com/


Кампанія про культуру

Від сучасних творів до давніх дверей: «Культурна мозаїка» показує підтримку ЄС

Як саме Євросоюз допомагає Україні у розвитку сучасної культури та збереженні культурної спадщини – про це можна дізнатися на сторінці «Культурна мозаїка». Її було створено в межах комунікаційної кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо».

Тут зібрано цікаві, часом несподівані цифри та факти.

Наприклад, коштом Євросоюзу буде профінансовано реставрацію 100 давніх одеських дверей. Роботи планують здійснити завдяки залученню фахівців та допомозі місцевих мешканців. Це стане частиною плану з реставрації тисячі одеських дверей та супутньої інформаційної кампанії. Ініціатива дуже важлива, адже двері – це те, на що ми неодмінно звертаємо увагу, коли оглядаємо давні будівлі. Вони один із найголовніших елементів і часто – витвір мистецтва, який потрібно зберігати.

Або інше. За допомогою фінансованого ЄС проєкту House of Europe («Дім Європи») львівський музей «Територія терору» зміг допомогти «колегам» з інших міст. Тимчасовий прихисток у належних умовах було надано колекціям з Київської галереї мистецтв та Луганського обласного краєзнавчого музею. На кошти ЄС закупили фотообладнання для копіювання та оцифрування колекцій, термостійкі шафи для зберігання графічних творів, різноманітний спеціальний пакувальний матеріал і папки для евакуації – за потреби – творів мистецтва.

Також наданий Євросоюзом грант мобільності в межах програми EU4Culture дозволив українському музиканту і композитору Івану Тараненку завершити роботу над авторським проєктом «Fusionfonia_Музика української землі ». Митець представив його у листопаді 2022 року на фестивалі Euphonie у Варшаві у співпраці з Tonus Finalis Ensemble та Варшавським філармонічним оркестром.

Це лише кілька прикладів із багатьох, представлених у «мозаїці».

Комунікаційну кампанію «Разом творимо. Разом зберігаємо» проводить проєкт «Українцям про Європейський Союз», який реалізує Екоріс на кошти ЄС. Метою є показати українську культуру як частину європейської та засвідчити підтримку Євросоюзу в збереженні культурної спадщини, культурного розмаїття України та розвитку сучасного мистецтва, що особливо важливо в часи війни.

Більше інформації:

Сторінка «Культурна мозаїка»

Кампанія «Разом зберігаємо. Разом творимо» на сайті EU4Ukraine

Відео до Міжнародного дня пам’яток та історичних місць

Співак Олег Михайлюта (Фагот) приєднався до флешмобу #РазомТворимо


НОВИНИ ПРОЕКТІВ

Волонтерство

Добровольці вчаться бути рятувальниками

У квітні розпочато серію навчань з підготовки добровольців-рятувальників. Їх проводить Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» спільно з ДСНС та владою Києва та області. Учасників навчають розбирати завали, проводити пошуково-рятувальні роботи, розпізнавати вибухонебезпечні предмети.

Протягом кількох місяців заплановано підготувати 250 добровольців. Курс триває півтора-два тижні, або ж 64 години. Взяти участь у навчанні можуть люди віком 18-60 років – вмотивовані працювати, за потреби, добровольцями-рятувальниками.

«Інтерес до курсу досить великий. Насамперед до нас записуються члени громадських формувань – таких як «Добробат», «Швидка дія» та інших, а також добровольці територіальних громад Києва і області», – розповідає координатор проєкту Дмитро Дорошок.

Навчання проводять у межах програми «Спільнодія», яку коштом Європейського Союзу виконує Фонд «Східна Європа» у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень і ГО «Разом проти корупції».

«Спільною мотивацією учасників курсу є «бажання бути корисними і робити для країни все, що в моїх силах». У всіх активна громадянська позиція, – каже Дмитро. – Багато хто вже активно працює у себе в громаді як доброволець-рятувальник або як доброволець – пожежник, на відновленні пошкоджених будинків».

Станом на кінець квітня курс проходив уже третій потік. Курсанти – люди з різною освітою. Більше чоловіків – гендерне співвідношення 20% до 80%. Центр «Волонтер» анкетує всіх на початку та в кінці проходження курсу, відстежуватиме перспективи їхнього волонтерського розвитку після завершення навчання та складання іспитів.

«Після отримання посвідчення державного зразка добровольці-рятувальники можуть бути викликані, за потреби, для допомоги ДСНС у подоланні надзвичайних ситуацій, – розповідає Дмитро Дорошок. – Крім того, в програмі є піротехнічний курс, що дозволяє курсантам бути ідентифікаторами вибухонебезпечних предметів. Це не сапери – але вони знатимуть, як діяти у таких випадках».

Подібне навчання є одним із напрямків діяльності програми «Спільнодія». Нею передбачено також онлайн курси для добровольців та волонтерів, конкурс грантів для ОГС з метою сприяння ВПО та іншим вразливим групам.

«Спільнодія» своєю назвою підкреслює важливу цінність українців – разом долати негаразди, допомагати одне одному. Практично усі активності цієї програми спрямовані на допомогу волонтерам, активістам, добровольцям. Саме у її межах почалася наша співпраця із ВГЦ «Волонтер», ми підтримуємо проведення навчальних програм та допомагаємо обладнати центр для подальшої підготовки волонтерів», – каже президент Фонду Східна Європа Віктор Лях.

Більше інформації:

Програма «Спільнодія» на сайті Фонду Східна Європа

Онлайн-курс «Волонтерство від А до Я»

Фото ВГЦ «Волонтер»


Безпечність харчування

EU4SaferFood поновив навчання для персоналу шкіл

Проєкт EU4SaferFood провів у квітні низку вебінарів, присвячених безпечності шкільного харчування. Учасників навчали особливостям впровадження процедур НАССР та гігієнічних вимог у закладах громадського харчування, правильній організації роботи.

«Ми проводимо вебінари для двох категорій учасників. Перша – директори шкіл та дитячих садків, керівники харчоблоків. Це посадовці, які повинні розробити стратегію впровадження вимог законодавства у своїх закладах, – пояснює експерт проєкту Юрій Оглашенний. – Друга категорія – працівники харчоблоків, які будуть впроваджувати ці вимоги у повсякденній роботі».

Спочатку було заплановано провести в квітні по одному вебінару для кожної зі згаданих категорій. Однак інтерес аудиторії виявився величезним – сукупно зареєструвалося понад 2700 осіб. Тож для керівників шкіл та садків замість одного було проведено чотири навчання, а для працівників харчоблоків – два.

НАССР – це система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points). Україна запровадила її протягом 2017-2019 років відповідно до положень Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Ніби вже давно, однак стосовно освітніх закладів існує низка факторів, які спричиняють потребу в додатковому навчанні.

«Керівники та працівники закладів стикаються з відсутністю достатніх знань, проблемами з розумінням специфіки впровадження НАССР у закладах громадського харчування, до яких належать харчоблоки, – каже Юрій Оглашенний про одну з проблем. – Адже вона відрізняється від систем, запроваджених, наприклад, на переробних підприємствах. Але через брак досвіду саме для закладів громадського харчування, багато учасників процесу застосовують підходи до провадження НАССР у харчоблоках, аналогічні підходам на переробних підприємствах. Це веде до ризику неефективного запровадження процедур».

Інша проблема – внаслідок війни відчутно оновився персонал шкільних та садочкових харчоблоків. Відповідно, це теж спричиняє потребу в навчанні, яке забезпечує проєкт EU4SaferFood.

Зрештою, третій фактор – позитивний. У лютому 2023 року відбулася стратегічна сесія з поновлення роботи над реформою шкільного харчування, започаткованої 2020-го. Серед іншого, реформа передбачає оновлення меню, осучаснення обладнання, вдосконалення системи закупівель харчових продуктів. Певні зміни передбачено щодо безпечності харчових продуктів, гігієни у харчоблоках, виконання вимог харчового законодавства. Це все сфера компетенції EU4SaferFood, і такі вебінари проводяться спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України саме в рамках реформи шкільного харчування.

«Семінари, подібні теперішнім, проєкт проводив ще 2021 року, – каже Юрій Оглашенний. – Потім через повномасштабне російське вторгнення роботу довелося призупинити, і ось тепер її поновлено».

Більше інформації:

Сторінка проєкту EU4SaferFood на Фейсбук

Фото з сайту nus.org.ua


Культура

Здолбунівський музей відкрив у себе кіноклуб

Кіно у музеї – це досить незвично. Однак у Здолбунові на Рівненщині вирішили, що так не має бути. Місцевий краєзнавчий музей відкрив у себе культурно-освітній хаб. У квітні в музеї відбулося кілька показів.

Але хаб – не лише про кіно.

«Зазвичай музей асоціюється з нудними екскурсіями, написами «Руками не чіпати» та з місцем, де «нічого не змінюється». Тому й відвідують музеї зазвичай одноразово, – міркує директор Здолбунівського краєзнавчого музею Олександр Чижевський. – Але у нашому розумінні сучасний музей – це простір, де люди різного віку можуть почуватися комфортно та з користю проводити дозвілля, де можна отримати щоразу нові знання, практичний досвід, позитивні емоції».

Грант на створення культурно-освітнього хабу музей отримав від фінансованої ЄС програми «Зміна 2.0. Невідкладна допомога для громад», яку реалізує фонд «Ізоляція». Під хаб виділили одну з кімнат площею 25 кв. метрів. Тож тепер тут показують кіно, проводять мистецькі та фотовиставки, творчі вечірки, освітні заходи.

Олександр Чижевський наголошує, що перетворення музеїв на культурно-освітні центри є світовою тенденцією. Заклади при цьому функціонують як комунікаційні платформи, де творчість поєднується зі знаннями, а відвідувачі можуть взаємодіяти між собою.

«Саме через співучасть та співдію найкраще консолідувати суспільство, – каже директор. – Так можна надати відчуття рідного дому вимушено переміщеним особам, інтегрувати їх в громаду, підтримати сім’ї військовослужбовців, почати осмислено вивчати свою історію, знайомитися з надбаннями сучасності».

Внутрішньо переміщені особи є однією з цільових груп програми Зміна 2.0. Гранти отримують, зокрема, й приймаючі громади. У 34-тисячній Здолбунівській проживає нині понад дві тисячі ВПО.

За словами директора з розвитку фонду «Ізоляція» Михайла Глубокого, проєкт у Здолбунівському краєзнавчому музеї цілком відповідає підходам організації до заохочення культурної діяльності в усіх куточках країни.

«Наш фонд уже тривалий час підтримує проєкти, що реалізуються в менших містах по всій Україні. Тобто, культурну децентралізацію, – каже Михайло. – Такі проєкти корисні для розвитку громад, бо в них часто немає доступу до сучасної культури та мистецтва. Важливою є, водночас, підтримка музейного сектору, його оновлення і перетворення на сучасну культурну інституцію. Також важливо створювати під час війни безпечні культурні осередки, куди можуть прийти і місцеві мешканці, й ВПО».

За 2022 та початок 2023 років «Ізоляція» видала 80 грантів на загальну суму 160 тисяч євро. А торік 110 індивідуальних грантів було видано для працівників сфери культури.


Місцеве самоврядування

Між безпекою і прозорістю: як міста балансують під час війни

Дніпро, Львів та Мукачево є лідерами стосовно прозорості роботи міських рад у дослідженні, проведеним програмою «Прозорі міста». Її реалізує «Трансперенсі Інтернешнл Україна» на кошти Європейського Союзу.

Як і все в Україні під час війни, робота над дослідженням у 2022 році була особливою.

«Протягом п’яти років років наша команда укладала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення проведення нового оцінювання стало для нас викликом. Адже як адвокатувати прозорість, коли ворог стирає міста з лиця землі? – розповідає керівниця програми «Прозорі міста» Олена Огороднік. – Проте ми розуміли важливість допомоги місцевим органам влади адаптуватися до сучасних викликів».

Тож після тривалих дискусій команда вирішила відмовилися від звичного рейтингування і розробила 40 актуальних для воєнного часу критеріїв. Вони показують, як міста виконують вимоги законодавства та задіюють кращі практики. Замість 100 міст досліджували 70 – зрозуміло, тилових. Окрім трьох згаданих вище «прозорих» лідерів ще 10 міст є «частково прозорими» – Вінниця, Володимир, Житомир, Кам’янське, Київ, Кропивницький, Луцьк, Тернопіль, Ужгород, Чернівці. Решта 57 – «непрозорі».

Критерії для оцінки місцевої влади стосувалися організації роботи міських рад, публікації інформації на офіційних ресурсах, доступу до даних щодо земельних та житлових питань, комунального майна, соціальної сфери тощо.

«Головна мета цього досліждення – показати «сірі зони», на які владі та громаді варто звернути увагу. А також, що найцінніше, продемонструвати кращі практики стійкості, масштабувати їх та мотивувати міста до більшої співпраці», – каже Олена Огороднік.

Вона наводить кілька прикладів такого досвіду.

«У Львові містяни можуть замовити онлайн соціальні послуги та перевірити статус заявки, стати в чергу на житло чи зареєструвати дитину до освітніх закладів, – розповідає Олена. – Місто одне з небагатьох, що проводять е-аукціони на продаж прав на розміщення сезонної торгівлі. Це дозволяє не тільки прозоро розподіляти комунальне майно, але і є додатковим джерелом надходжень до бюджету».

У Дніпрі публікують важливу інформацію для ВПО, яка стосується житла, постановки на облік, видачі гуманітарної допомоги, роботи. Це важливо, адже місто та область прийняли 370 тисяч переселенців. Мукачево може похвалитися тим, що протягом 2022 року там транслювали засідання міської ради, тимчасових комісій та виконавчого комітету.

Однак прозорість у роботі залишається важливим завданням для органів місцевого самоврядування усіх досліджених міст. Адже у середньому вони виконували індикатори дослідження на 37,5%, при цьому вимоги українського законодавства – на 47,8%.

Більше інформації:

Сторінка програми «Прозорі міста»

Презентація дослідження «Між безпекою і прозорістю»


Освіта

Ще більша цінність: серію відео присвячено навчанню в часи війни

Міцні регіони

«Я незламний. Не здавався і навчався», – впевнено каже п’ятикласник Тимур Ілюк із Херсонщини. Він знає, що таке навчання в окупації та після неї, без світла та води. Нині Тимур живе з мамою в прихистку у Львові та вчиться у місцевій школі.

Школяр став одним із героїв серії відео про цінність освіти, відзнятих у межах проєкту «Навчаємось разом», що співфінансується Євросоюзом та Міністерством закордонних справ Фінляндії. У квітні вийшли чотири чергових ролика, загалом їх буде дев’ять.

«Запустити таку комунікаційну кампанію ми планували ще до повномасштабного російського вторгнення, – розповідає комунікаційний експерт проєкту Дмитро Семянистий. – А зараз побачили, що навіть під час війни треба говорити про цінність освіти, про її важливість для всіх учасників процесу: освітян, батьків, учнів. Адже якісна і доступна освіта – це один із потужних складників швидкого відновлення України та здобуття гідного місця у спільноті демократичних держав. До того ж, у цій кампанії вирішили прокомунікувати й про відповідальність батьків та залученість їх до процесу освіти, надати їм практичні поради».

Безпосередньо підготовкою роликів займаються експерти проєкту «Навчаємось разом» та відомий телеведучий Олександр Педан, чия громадська організація «Педан Бюро» перемогла на оголошеному в грудні відкритому тендері. Вони відвідують освітні заклади, спілкуються з дітьми, батьками, освітянами.

Відеоролики порушують відразу кілька тем. Тут драматичні історії дітей, змушених переїхати з рідних міст, їх навчання в умовах війни, інтеграція у місцеві громади. Розповіді про теперішню роботу освітян та цінність освіти, дискусія про вибір форми навчання в сучасних умовах – онлайн чи традиційної. Є практична інформація та поради для батьків та інше.

Звісно, йдеться і про Нову українську школу – «Навчаємось разом» є ровесником реформи і підтримує її розвиток через задіяння експертного фінського досвіду, навчальні програми для освітян, створення безпечного освітнього середовища та діджиталізацію освітнього процесу.

«Проєкт було запущено 2018 року саме на підтримку НУШ. Залучали експертів, створювали окремі серії вебінарів для директорів шкіл, робили курси для вчителів, – каже керівниця проєкту Яркко Лампіселька. – Ми були єдиною міжнародною програмою, що підтримувала НУШ від самого початку».

У серії відео про реформу говорять освітяни та батьки.

«Цього року реформа НУШ дійшла в нашому навчальному закладі до 5 класу, до неї долучилися вчителі середньої та старшої ланки, – каже в одному з квітневих відео директор вінницького ліцею No20 Олег Слушний. – Тож бачать, чим особливі діти, що навчалися чотири роки за концепцією Нової української школи. Вони демократичніші, з більшим бажанням ідуть на контакт, всебічно розвинені, глобальніші, нестереотипні».

Більше інформації:

Фейсбук-сторінка проєкту «Навчаємось разом»

Сайт EU4Ukraine

Відео


Можливості


Культура

Фонд «Ізоляція» у рамках програми ZMINA: REBUILDING запрошує культурні інституції та організації креативного сектору, котрі знаходяться на території України та від початку повномасштабного вторгнення були змушені змінити свою дислокацію, заповнити форму нижче. Метою є збір та оновлення інформації про нове місцезнаходження організацій для подальшої допомоги та співпраці.

Реченець − 19 травня 2023 року

Форма для заповнення тут


Проєкт «House of Europe» запрошує професіоналів зі сфери культури та викладачів мистецтва до Digital Labs за напрямками: реставратори історико-культурних заповідників, повоєнний культурний розвиток, початківці у сфері культурного менеджменту, викладачі мистецьких дисциплін.

Реченець (для всіх лабораторій) ‒ 16 травня 2023 року

Детальніше тут


Бізнес

ПРООН за фінансової підтримки Європейського Союзу проводить у квітні-червні 2023 року низку навчальних програм:

  • Тренінги з розвитку підприємництва та бізнес-навичок з акцентом на внутрішньо переміщених особах, що проживають у Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Сумській і Чернігівській областях.

Реєстрація на черговий тренінг завершується за 5 днів до нього.

Детальніше тут

  • Серія вебінарів та онлайн-зустрічей для підприємців і підприємиць із залученням бізнес-експертів. До участі запрошуються представники мікро-, малого та середнього бізнесу, органів місцевого самоврядування, які працюють із бізнесом, громадських організацій і бізнес-об’єднань.

Анкета для реєстрації та програма (дати) вебінарів тут


Енергоефективність

Малі та середні муніципалітети, місцеві ради та регіональні адміністрації запрошуються до участі в конкурсі в межах програми «Енергоефективність громадських будівель в Україні», яку фінансує Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Кошти можна отримати на термомодернізацію закладів охорони здоров’я, шкіл, дитячих садків, спортивних та культурних центрів, адміністративних будівель тощо.

Реченець − 3 червня 2023 року

Детальніше тут


Громадянське суспільство

У межах фінансованої ЄС програми «Громадськість за демократизацію» триває постійний конкурс для організацій громадянського суспільства, які впроваджують гуманітарні та волонтерські ініціативи, інформують суспільство про поточні виклики та шляхи допомоги громадянам, розвивають волонтерську діяльність громадян та організацій та допомагають вирішити найнагальніші проблеми, зумовлені війною.

Реченець − 31 липня 2023 року

Детальніше тут


Міжнародний фонд «Відродження» за підтримки ЄС проводить конкурс «Посилення стійкості і спроможності організацій, що опікуються питаннями ВПО». Заявки можуть подавати організації, що були релоковані із прифронтових чи тимчасово окупованих територій та яким вдається об’єднувати та будувати навколо себе осередки із представників своїх громад чи міст, підтримувати людей, підсилюючи їх спроможність у питаннях захисту своїх прав та інтересів як внутрішньо переміщених осіб.

Реченець − 15 травня 2023 року

Детальніше тут


Туризм

Усі бажаючі можуть взяти участь у фотоконкурсі на тему «Туризм, спадщина та креативність», який проводить фінансований Євросоюзом однойменний проєкт. Метою конкурсу є популяризувати креативні туристичні напрямки країн Чорноморського басейну – Грузії, Болгарії та України.

Реченець − 22 травня 2023 року

Детальніше тут


Громади

Партнерство «Кожній дитині» за підтримки «U-LEAD з Європою» проведе навчання за тренінговою програмою «Командна робота в громаді: виявлення, захист та допомога сім’ям, дітям та молоді під час воєнного стану». Подаватися на навчання можуть громади.

Реченець − 8 травня 2023 року

Заявка на участь у конкурсі тут

Детальніше тут


Підпишіться на «Вісник співпраці ЄС-Україна»


* обов’язкове поле
Email формат

Будь ласка, виберіть усі способи, якими ви б хотіли отримати інформацію від Представництва ЄС в Україні:

Ви можете будь-коли скасувати підписку, натиснувши посилання в нижньому колонтитулі наших електронних листів. Щоб отримати інформацію про нашу практику конфіденційності, відвідайте наш веб-сайт.

Ми використовуємо Mailchimp як нашу маркетингову платформу. Натиснувши нижче, щоб підписатися, ви підтверджуєте, що ваша інформація буде передана до Mailchimp для обробки. Дізнайтеся більше про практику конфіденційності Mailchimps.

Медіадайджест підготовлений проєктом «Українцям про ЄС» (CEU4U), що фінансується Європейським Союзом.

Додаткова інформація: Антон Теретишник, медіаексперт проєкту CEU4U, ел.пошта: Anton.Teretyshnyk@ecorys.com