Що має зробити Україна для приєднання до ЄС, які виклики подолати ‒ і що її вступ дасть самому Європейському Союзу? Цим питанням було присвячено значну частину зустрічі Голови Представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса зі студентами Києво-Могилянської Академії.

Лекція відбулася 24 березня в межах комунікаційної кампанії «Разом ми ‒ Європа», що має на меті інформування про всебічну підтримку України з боку ЄС та її незмінність. Найважливішим політичним проявом такої підтримки та солідарності стало ухвалене у червні 2022 року рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу.

Втім, Україна вже нині позитивно впливає на Євросоюз, вважає посол.

Однак процес приєднання України до ЄС не буде простим. Уже тепер очевидними є низка викликів, наголосив посол. Зокрема, розміри країни, адже меншим державам легше проводити необхідні реформи та зміни. Великих зусиль вимагатимуть покращення системи управління та адаптація законодавства Європейського Союзу ‒ acquis communautaire.

У межах кампанії «Разом ми ‒ Європа» продовжує також працювати пересувна експозиція оригінальних робіт українських ілюстраторів на тему допомоги Європейського Союзу Україні та українцям в умовах повномасштабної війни. До 10 квітня експозицію розташовано у сквері на вул. Хрещатик у Черкасах.

Це місто стане останнім пунктом її «подорожі» Україною, яка розпочалася в серпні 2022 року в Києві. До Черкас експозиція побувала у Львові, Рівному, Хмельницькому, Ужгороді, Одесі, Полтаві та Дніпрі.

«Ти знаєш, що ти ‒ людина? Ти знаєш про це чи ні?». Цим знаменитим віршем Василя Симоненка було розпочато комунікаційну кампанію про підтримку Євросоюзом української культури та мистецтва під час війни. Стартувала вона 22 березня ‒ у Всесвітній день поезії.

На створеному для початку кампанії відеоролику рядки з вірша Симоненка декламують почергово дев’ять осіб – посадовці Євросоюзу та відомі українці. Серед них ‒ Комісарка ЄС з питань інновацій, досліджень, культури та молоді Марія Габріель, поет і музикант Сергій Жадан, воїн-поет Павло Вишебаба, посол ЄС в Україні Матті Маасікас.

Таким чином вони запустили флешмоб на підтримку української поезії #РазомТворимо, мета якого ‒ заохотити користувачів соцмереж публічно декламувати вірші українських поетів та передавати «естафету» іншим.

Комунікаційна кампанія «Разом зберігаємо. Разом творимо» має два напрямки ‒ власне, їх закладено у назві.

Перший – «Разом зберігаємо». Йдеться про збереження унікальної української матеріальної культурної спадщини ‒ архітектури, музеїв, пам’ятників, стародавніх церков, колекцій, архівів тощо включно з її нематеріальним виміром ‒ це традиції, фольклор, культурна пам’ять.

Напрямок «Разом творимо» ‒ про підтримку Євросоюзом українських митців, діячів культури і креативних індустрій. Завдяки грантам, стипендіям, можливостям програм мобільності вони можуть продовжувати професійну діяльність, вдосконалювати майстерність, отримувати новий досвід, шукати партнерів, творити сучасну українську культуру.

Також у межах кампанії в лютому в Дніпрі гостювала пересувна експозиція оригінальних робіт українських ілюстраторів на тему допомоги Євросоюзу Україні та українцям під час війни (на фото).

А з 1 травня обміняти лампи розжарювання на LED лампи можна буде лише у 23 відділеннях Укрпошти в містах-мільйонниках та обласних центрах, де є найвищі попит і потреба.

І трохи статистики. 23% тих, що обміняли лампи, скористалися можливістю попереднього бронювання їх через застосунок «Дія», 77% просто принесли лампи розжарювання до поштових відділень без попереднього запису.

Серед областей лідерами кампанії є Київщина ‒ 2 млн. обміняних ламп, Дніпропетровщина (1,4 млн.) та Львівщина ( 1,1 млн.). Активно міняють лампи також на Харківщині (860 тис.), Одещині (810 тис.), Вінничині (730 тис.) та Черкащині (510 тис.).

Нагадаємо, що в межах кампанії кожен може обміняти до 5 старих ламп розжарювання на відповідну кількість енергоощадних.

У березні Представництво ЄС в Україні оголосило переможців конкурсу проєктів євроклубів. 27 організацій отримають консультаційну та фінансову підтримку на реалізацію своїх ідей.

Євроклуби ‒ це неформальні об’єднання при середніх школах, університетах, бібліотеках, молодіжних та дитячих громадських організаціях, які розвивають в учасників розуміння важливості європейської інтеграції. Ще з 1996 року цей рух постійно підтримує Представництво Європейського Союзу в Україні. Щороку тисячі дітей та молодих людей беруть участь у різноманітних проєктах євроклубів по всій Україні.

Серед переможців останнього конкурсу ‒ Рада євроклубів Кіровоградщини. Це організація з великим досвідом, її було засновано ще 2009 року. Працює на базі Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості.

Рада євроклубів Кіровоградщини перемогла з відразу трьома проєктами.

У межах «ЄвроПазл «Європейська Україна» буде проведено однойменну гру ‒ але до цього самі ж євроклубівці її створять. Спочатку проведуть конкурс творчих молодіжних робіт «Символ моєї європейської громади», які й стануть основою для гри.

Знання та практичні навички зі створення якісного відео отримають учасники та учасниці проєкту «Якою я бачу європейську Україну». Своїми роботами євроклубівці передадуть розуміння європейської перспективи України, її статусу як кандидата на вступ до ЄС, допомоги Євросоюзу Україні.

І в межах третього проєкту, «Програма «Європейський клуб», вони покращуватимуть знання про європейські інтеграційні процеси та європейську політичну систему, дізнаються про можливості участі в програмах молодіжного обміну та реалізації спільних проєктів, зміцнюватимуть навички роботи з інформацією та комп’ютерними технологіями тощо.

Особливістю всіх проєктів є те, що їх спільно реалізовуватимуть євроклубівці з Кіровоградщини, Київщини, Львівщини та Дніпропетровщини.

Проєкт розпочався в березні. Спілка реалізує його за підтримки фінансованої ЄС програми «Громадськість за демократизацію», яку впроваджує Інститут економічних досліджень і політичних консультацій.

Гуманітарка в Херсоні дуже потрібна. Місто щодня піддається обстрілам з лівого берега Дніпра. Від вибуху лише однієї міни поруч із багатоповерховим будинком вилітає кілька десятків шибок ‒ а у місті щодня десятки різних прильотів. Холод в квартирах. Є гостра потреба в теплих ковдрах та пледах ‒ насамперед для сімей з маленькими дітьми та багатодітних, людей похилого віку.

Найбільше запитів на теплі ковдри від сімей з дітьми було з передмість. Саме тому у перші дні після отримання частина ковдр поїхала в Антонівку та Комишани. Радості дітей, що їх отримали, не було меж.

Щоденна праця журналістів-волонтерів непроста, ще й пов’язана із небезпекою для життя. За рахунок грантових коштів проєкту «Синергія волонтерів Херсонщини» виплачується частина зарплати та податки на неї штатних співробітників ГО «Спілка журналістів «Альтернатива». До слова, 13 березня виповнилося рівно рік як організація, що об’єднує медійників різних ЗМІ регіону, зайнялася волонтерством. 255 днів волонтери працювали в окупації ‒ возили продукти харчування в села на лінію фронту.

Після звільнення Херсона і правобережної частини області праці волонтерам тільки додалося.

У Херсоні залишилося приблизно 50-60 тисяч жителів із довоєнних 350 тисяч. Це здебільшого багатодітні та малозабезпечені сім’ї, люди похилого віку, які через стан здоров’я або фінансові проблеми просто не можуть виїхати в інший регіон.

82 проєкти отримають фінансування в межах Програми з відновлення України, яку реалізує Європейський інвестиційний банк. Кредитну програму було підписано ще наприкінці 2020 року, однак війна спричинила паузу в реалізації планів.

Тепер вирішено поновити процес і розпочинати заплановані роботи там, де це можливо.

Загальний бюджет Програми з відновлення України складає 340 млн. євро. Серед уже відібраних для фінансування проєктів ‒ 19 лікарень, 48 навчальних закладів (школи, ліцеї, дитячі садки), 4 водопровідні станції, 4 каналізаційні станції, 2 системи теплопостачання та 5 адміністративних будівель. Попереду буде ще відбір.

Роботи охоплять кілька регіонів України, зокрема нещодавно звільнені. Початково програма мала діяти на підконтрольних уряду територіях Донецької та Луганської областей, а також прилеглих до них Харківської, Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської. Однак війна внесла корективи у цю географію ‒ водночас, потреби України в такій допомозі надзвичайно зросли.

Європейський інвестиційний банк є фінансово-кредитною установою Європейського Союзу. З Україною співпрацює з 2007 року. Відтоді загальний обсяг наданих ЄІБ фінансових ресурсів Україні в державному та приватному секторах перевищив 7,5 млрд. євро.

Сучасний операційний стіл для районної лікарні став черговим надбанням Березанської територіальної громади Миколаївської області у її співпраці з програмою ЄС «Міцні регіони ‒ спеціальна програма підтримки України». У середині березня його доправили представники Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), яке виконує проект.

До програми «Міцні регіони» Березанська громада приєдналася в грудні 2021 року, підписавши з GIZ відповідний меморандум.

Портативне автоматизоване робоче місце «Мобільний адміністратор», портативні електростанції, сонячні панелі, генератори, повністю облаштована кімната Центру психологічної допомоги та соціальної реабілітації та багато іншого уже є результатом такої співпраці.

У лютому 2023 року у Березані розпочато будівництво модульної лікарні. Тим часом завершується процес підключення двох очисних установок в спеціально обладнаних місцях для мешканців громади з доступом до очищеної води. Загалом громада отримала від програми допомогу на понад 2,5 млн. гривень.

Березанська громада є нині однією із 71, що підписали меморандуми про таку співпрацю з Німецьким товариством міжнародного співробітництва. Співфінансують програму «Міцні регіони» ЄС та Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини. Програма працює з громадами 10 південних та східних областей України, щоб забезпечити мешканцям комфортний та ефективний доступ до якісних місцевих адміністративних, медичних та соціальних послуг.

Економічний аналіз ‒ кропітка рутинна праця, однак березень приніс в роботу над моніторингом дещо нове. Річ у тім, що коли аналізують економічну ситуацію в країні, то часто порівнюють показники відповідного місяця з показниками такого ж місяця попереднього року, пояснює одна з авторок МЕМУ Олександра Бетлій. Природно, що з березня 2022 року в результаті отримували шалені темпи падіння — адже порівнювали з місяцями до масштабного російського вторгнення.

Іншим важливим фінансованими ЄС продуктом є щомісячні опитування українського бізнесу. Вони розпочалися у травні минулого року. Цікаво, що робить їх інститут за методологією Business Tendency Survey, яку використовували в Європі після Другої світової війни ‒ тоді також треба було мати оперативну інформацію про стан економіки.

За її словами, останні дослідження засвідчують непогані короткочасні (на три місяці) настрої бізнесу ‒ однак досить непевні на перспективу кількох років.