Як і метасвітовий блокчейн (англ. blockchain — ланцюг з блоків), культура є низкою подій та явищ, які і формують її автентичність, історію та скарбницю: те, що ми зберігаємо, і що розвиваємо. І виявляється, на певному витку спіралі “блоки”, розділені тисячоліттями, можуть опинитися поряд.
От вік ляльки-мотанки нараховує понад 5000 років, а токен “з’явився” на світ, точніше, у метавсесвіті нещодавно. Та поєднання їх в одному культурному проєктному просторі “Crypto-archeologists” видається дивним лише на перший погляд.
Насправді, їх єднає містичність – через приналежність до загадкових світів минулого й майбутнього; незбагненність для більшості – бо поки що рівновіддалені від пересічного населення і не є продуктом широкого вжитку; цінність – через марність спроб визначити їх реальну вартість, вона змінюється вчасі, а тепер – і в просторі.
Цікаво, що затребуваними й широко популярними вони можуть стати в той самий час. І цей час наближається. Коли він настане?
Про це розмірковував співавтор фінансованого ЄС проєкту “Crypto-archeologists” Максим Курінний.
– Метавсесвіт з усіма його атрибутами дуже цікавий, але загадковий для більшості. Чому вашакоманда вирішила інтегрувати туди саме українську ляльку-мотанку?
– Вперше лялька-мотанка, яку я взяв в руки, а не роздивлявся на картинці, з’явилася в моєму житті відносно недавно – її подарували синові в школі. Пізніше ми разом з колегами презентували наші комікси в бібліотеці на Соломянці (район Києва. – Ред.), нам знову подарували ляльку-мотанку, я подумав, що це невипадковість.
А потім з’явилися NFT, які набули чи не найбільшої популярності саме в сегменті умовно креативу, образотворчого мистецтва – і тут все склалося: наші комікси, наш креатив, наша лялька-мотанка і унікальні токени. Я знав дещо про цих ляльок, а моя команда – ні: вони айтівці, в тому світі інші персонажі. Та й теми зараз інші.
Ми, наприклад, робили комікси для військових, для міністерства інформаційної політики –це те, що на часі. Але ж історія та культура – мега актуальні, це маркери українства, а просування історії в графічному втіленні – наш “коник”.
Тому коли ми, як студія коміксів Spring Comics, разом з командою KITSoft вирішили взяти участь у хаТАтоні, присвяченому темі NFT й культурної спадщини, ми лише за два тижні сформували цілісну концепцію, яку б я назвав концепцію проєкту про самоідентифікацію.
До того ж, лялька-мотанка, як образ, багатогранна, нестатична, рухлива – як Україна, як всі ми зараз: наперехресті минулого і завтра.
Тож наш проєкт – сучасне, ігрове осмислення традиційної української ляльки мотанки і традиційної культури різних регіонів – з урахуванням змін, що відбулися в світі, пошуком людини себе і своїх цінностей.
В основі проекту лежить створення ігрової NFT колекції національної ляльки мотанки дляпідтримки, осучаснення української культурної спадщини.
– Ваша команда не знала про мотанки, багато людей не надто розуміються на метавсесвіті – длякого ви створили цей образ?
– Умовно ми визначили дві основні авдиторії: перші шукають щось нове, незвичне і таке, що можна інтегрувати з бізнесом; другі реагують виключно на “круте й прикольне”.
І надзавдання – зробити образи такими, щоб вони стимулювали інтерес: “О, мотанка? А що таке мотанка? А як я можу використати її з користю для себе і не тільки?”.
Тож ми уявили собі, що ляльки-мотанки відродилися вже в метавсесвіті – культурна спадщина відродилася, умовно, в цифрі, як згусток енергії, і шукає і собі форму тіла.
І так само, як прадавню мотанку робили з доступних в побуті матеріалів – соломи, сіна, тканини, так сучасну ляльку збирали б з дротів, гаджетів та інших звичних речей.
Нам хотілось створити мотанку, яка б була інтегрована з сучасною культурою і увібрала енергію нашого часу. Тоді вона фігуруватиме у нашому сприйнятті щоденного, буде зрозуміла й цікава і старшим, і молодшим, і бізнесу, і тим, хто шукає “прикольне”, а зацікавленість – енергія життя для спадщини.
Мені здається, що ЄС підтримав цей проєкт ще й тому, що розуміє важливість такої “кореляції часів” сьогодні і ще більше – завтра, коли велика історія людства може опинитися в тіні високих технологій.
Зараз це здається малоймовірним, але подивіться, що в пріоритетах у молоді? Вони не дуже цікавляться культурним спадком – але на тренди реагують охоче – як це відбулося з вишиванками,наприклад.
Зараз ми спостерігаємо усвідомлений сплеск інтересу до опанування української мови. Такі часи. Тому культурний спадок можна зберігати і через такі трансформації, важливо, щоб люди його сприймали, як своє, особисте.
Сприйняття є початком відтворення, а трансформація – усвідомлене відтворення, бажання пристосувати для себе, отже – зберегти.
– “Crypto-archeologists” – амбітний задум, проєкт, про який говоримо – перший крок, але саме він закладає основу. Що допоміг зробити грант ЄС?
– Власне, концепція і перші розробки – то наші інвестиції. Тому ми обирали, куди скерувати грантові кошти – для розвитку проєкту. Скажу одразу, що третину суми ми перерахували на допомогу ЗСУ.
Дві третини гранту ми вирішили вкласти у створення сайту, де розмістити наші NFT колекції, щоб кожен охочий міг зайти на цей ресурс, придбати унікальне зображення, яке належатиме виключно йому, та ще й дізнатись про ляльку-мотанку.
Зараз триває комунікаційна кампанія ЄС про підтримку української культури під час війни, то ми теж скористаємося моментом такої активності інформаційного поля: з’являться доповнені персонажі, буде реалізований повноцінний мінт колекції на публічних майданчиках (opensea).
Зібрані від продажів NFT кошти ми скеруємо на відбудову пам’яток української культури, зокрема,музею Марії Приймаченко, зруйнованого російськими окупантами.
– Що далі? Яким шляхом ви поведете ляльку-мотанку по світу?
– Наш проєкт – український, автентичний: стилістика, орнаменти, емоції, цінності, і ЄС це підтримав, защо ми щиро вдячні. Далі маємо рухатись самі.
В Україні є цікавий успішний досвід роботи з автентичними образами – Мавку сьогодні знають всюди і вона “заробляє” гроші.
Тому важливо сформувати маркетингову стратегію для мотанки, привернути увагу суспільства до неї, донести до людей, що купуючи такий NFT, вони підтримують українську культуру, конкретно – допомагають відновити музей Марії Приймаченко.
Лялька-мотанка, як сучасний образ, обов’язково має бути представлена у брендбуку України – вона буде цікава закордоном, бо незвична і має давню історію, містичну, сповнену легенд.
Слід було робити це раніше, але, мабуть, на все свій час. Зараз ми готуємо програмне рішення, аби дати охочим можливість купити наші NFT-колекції і долучитися до цього метавсесвіту щоб зібрати кошти на відновлення культурних об’єктів.
Маємо також ідею створити комікс про супер-героїню – мотанку часів російської війни, і це теж посилання до історії, до традицій. На цей проект шукаємо партнерів, тож відкриті до співпраці.
Але це окремі елементи паззлу, який ще маємо скласти – створити повноцінний, автентичний бренд і стратегію його просування, щоб всі знали ляльку-мотанку, і щоб вона була одним із знаних знаків-ідентифікаторів України.
І щоб стала трендом – як писанка чи вишиванка. Не знаю, ми це зробимо чи хтось після нас, але відчуваємо, що енергія цієї ляльки має велику силу і жагу до життя.
– Чи потрібно цю енергію задіяти вже сьогодні? Можливо, є сенс дочекатися кращих часів для ляльок?
– Культура є частиною війни, вона може допомагати, вона не може бути аполітичною. Культура також зброя. Лялька-мотанка – один з потужних ідентифікаторів українців та України.
Тема ментальності, цінностей, культури – чи не провідна в публічній аргументації росіян, коли вони виправдовують розв’язану ними війну.
Думаю, що ці питання є і глибинними, бо всі притомні люди переконалися: ми різні народи, ми маємо різні світогляди, різні цінності, навіть коли йдеться про суто так звані гуманітарні моменти ведення війни – від розстрілів мирного населення, руйнування міст до “нульового рівня” – до поводження з військовополоненими та цивільними.
Водночас, лялька-мотанка – то оберіг з тисячолітньою енергією, тож діти роблять мотанки батькам на фронт, і самі відчувають їхню силу, і приймають у своє серце та розум наші, українські, культурні цінності – як би пафосно це не прозвучало.
Коротко додам: війна закінчиться Перемогою, дякуючи ЗСУ та нашим партнерам, але ми йдемо в Європу, і там наша ідентифікація буде не менш важлива. І слід вже сьогодні потурбуватись, щоб вона була усвідомленою українцями та переконливою для світу.
P.S. NFT (Non-fungible token) – незамінні токени, які дають право володіти унікальним твором у цифровому варіанті. Скажімо, кожен може купити репродукцію картини Приймаченко, але лише одна людина може мати оригінал.
Токен є унікальним, як і оригінал картини. Фактично, це цифровий сертифікат, який підтверджує унікальне та ексклюзивне право володіння будь-яким діджітал-активом. На відміну від біткоїнів, NFT неможливо замінити на аналог – і так само унікальна кожна лялька-мотанка.
Немає сенсу сперечатись про їхню вартість в культурному контексті. Вони простомають бути збережені.
Дізнатися більше про проєкти ЄС та роздивитись культурну мозаїку “Разом творимо. Разом зберігаємо” Ви можете за посиланням.
#РазомЗберігаємо #РазомТворимо
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключноювідповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Автор: Тетяна Вороніна