Заснований ЄС фонд European Endowment For Democracy (EED) шість років підтримує «Вільне радіо» — незалежне ЗМІ Донбасу. До повномасштабного російського вторгнення команда медіа висвітлювала теми корупції та недбалості, ставши якісною та ефективною альтернативою російським пропагандистським мовникам. Після 24 лютого 2022 року попри захоплений російськими загарбниками Бахмут і вщент зруйнований офіс редакції, радіо продовжило роботу, створюючи якісний контент не тільки для мешканців Донеччини і тимчасово переміщених осіб, але й для жителів окупованих територій, що мають радіоприймач, налаштований на FM-хвилю.
Як розпочало мовлення «Вільне радіо»
Уквітні 2018 року за 20 км від фронту, де тривали запеклі бої з російським агресором, «Вільне радіо» розпочало своє мовлення. Його створила студентка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Анастасія Шибіко, якій на той момент виповнився 21 рік. Незважаючи на юний вік, вона мала неабиякий досвід роботи журналісткою та волонтеркою в зоні бойових дій і в зоні ООС.
«Мені зателефонував знайомий волонтер, з яким ми неодноразово їздили на Схід, і сказав: їдемо створювати радіо. І ми поїхали в Бахмут. Ініціаторами створення незалежного мовника на Донбасі були волонтери, які займалися медичною евакуацією цивільних і військових», — згадує пані Анастасія.
9 січня 2018 року «Вільне радіо» отримало першу ліцензію на FM-мовлення, а вже з квітня почало виходити в етер.
Фото: Євгенія Олійник.
ФМ-діапазон для регіонального медіа обрали не випадково. Ідея полягала в тому, щоб мовлення могли почути і в зоні бойових дій, і в місцях, де не було електроживлення, зв’язку, інтернету.
Анастасія Шибіко розповідає, що вже після кількох місяців роботи в Бахмуті позбулася останніх сумнівів щодо необхідності розвитку незалежного регіонального мовника в Східній Україні.
«Якісного українського контенту на Донеччині та Луганщині тоді майже не було. З усіх дір лізли проросійські наративи та пропаганда. Переважна більшість локальних медіа служили інтересам місцевої влади й олігархів, а не громадянського суспільства. Гострих запитань місцеві медіа уникали. Було кілька якісних і незалежних, але цього вкрай недостатньо», — каже пані Анастасія.
З першою командою, до якої пані Анастасія залучила місцевих журналістів, швидко попрощались — вони не змогли прийняти концепцію незалежного мовника, вперто тримаючись за переконання «навіщо сваритись з місцевою владою», догоджали, уникали гострих тем, критики.
«Коли ми пояснювали, що маємо сварити владу за погані вчинки або за бездіяльність, маємо конструктивно і аргументовано критикувати, підсвічувати проблеми, наголошувати на дійсно гарних речах, які є корисними для людей, місцеві журналісти, з якими ми спробували працювати, відмовлялись розуміти це. Вони тримались за думку, що ми чужі – звідкись приїхали і хочемо запровадити чужорідні зміни. Якщо чесно, від початку багато хто в нас не вірив: переконували, що ми не знаємо місцевого контексту й у нас нічого не вийде», — згадує засновниця «Вільного радіо».
Нову команду довелося збирати зі студентів, яких навчали журналістській майстерності з нуля.
Фото: Євгенія Олійник.
Водночас пані Анастасія шукала джерела фінансування для розвитку проєкту.
«Спершу фінансування було виключно від пожертв, благодійних внесків. Проте ми зрозуміли, що маємо знайти сталі, надійні джерела. Я почала вивчати можливості, які незалежним медіа пропонував Євросоюз. Так натрапила на оголошення Європейського фонду за демократію (European Endowment For Democracy, EED). Наприкінці 2017-го ми подали заявку», — розповідає засновниця «Вільного радіо». Вирішили звернутись саме до цього фонду, оскільки EED заявляв про готовність підтримати нові ініціативи, стартапи, які перед тим не мали грантової історії.
«Ми прийшли до EED з ідею, візією, цінностями та базовим набором потрібного для організації мовника обладнанням. Запропонували створити абсолютно нове медіа. Я розумію, що для них це була доволі ризикована історія. Ми просили про грантову підтримку на один рік, але в підсумку отримали на два», — розповідає пані Анастасія.
Фінансова підтримка від EED дала потужний старт проєкту. 18 вересня 2018 року команда радіо «Бахмут», на додачу до радіомовлення, запустила повноцінне інтернет-видання з авторським контентом freeradio.com.ua, а з 2-го листопада розпочала мовлення потужністю 1 кВт з Гірника Донецької області – тимчасовий дозвіл на використання діапазону отримали ще в червні того ж року. Сьогодні радіосигнал з Гірника сягає Горлівки, Донецька, Покровська, територій Бахмутського, Волноваського, Горлівського, Донецького, Кальміуського, Краматорського та Покровського районів Донеччини, а також території Синельниківського району Дніпропетровської області.
Після знищення в квітні радіовежі на західній околиці Бахмута у команди «Вільного радіо» залишилась єдина можливість виходити в етер — з Гірника. Також редакція продовжує розвивати як незалежне медіа сайт «Вільного радіо».
За весь час існування радіо EED надавав підтримку тричі — на момент створення, під час пандемії та під час повномасштабного російського вторгнення.
Загальна сума гранту становить 543,752 тис. євро.
В основі роботи EED закладена ідея про те, що демократію не можна нав’язати ззовні. Лише зміни, що йдуть зсередини, можуть призвести до сталого та інклюзивного переходу до демократії. Підтримка з боку EED ґрунтується на принципі сприяння, а не нав’язування демократії, та на підтримці ініціатив місцевих активістів.
Фото: Анастасія Шибіко.
Підтримка ЄС — це єдиний спосіб вижити та зберегти незалежність для регіональних мовників
Незалежні регіональні медіа затребувані в усіх українських регіонах і особливо для Донбасу, зазначає в розмові пані Анастасія.
«Сьогодні, під час повномасштабної війни, для Донецької області саме незалежні регіональні медіа — це той зв’язок і нагадування про рідну домівку для людей, які втратили все. Деякі втратили все вже вдруге. Мовлення підтримує їхню приналежність до українського Донбасу, нагадує про рідні міста і в Україні, і за кордоном», — каже вона.
У регіональних незалежних ЗМІ є й інша, не менш важлива місія, — контроль за діями місцевої влади — особливо під час війни, вказує засновниця «Вільного радіо»
«Ніхто не має почуватись мов у теплій ванні настільки, щоб думати: війна все спише. Громадські активісти та незалежні ЗМІ мають контролювати державні закупівлі, кожну копійку, що витрачаються, адже це — гроші платників податків. Наше видання чи не щодня порушує такі теми — ми вимагаємо обгрунтувати, чому попри те, що місто окуповане, працівники місцевого водоканалу продовжують отримувати зарплатуз українського бюджету. Ми питаємо, чим займається Бахмутелектротранс і чому держава має витрачати гроші на його утримання», — говорить пані Анастасія.
За великим рахунком, питання джерел фінансування для незалежних регіональних медіа — екзистенційне.
«Грантова підтримка ЄС — це єдиний шлях, який ми бачили тоді і, на жаль, бачимо зараз. Ми працювали з комерцією, але ринок реклами в Донецькій області практично відсутній. Великі радіостанції демпінгували, хвилина реклами коштувала у них копійки і це не покривало витрат, не кажучи вже про заробіток. Ми не могли нормально з ними конкурувати. Заробляли нативною рекламою, застосовували інші способи, але це були цифри, неспівставні з потрібним нам бюджетом, згадує пані Анастасія.
Попри це «Вільне радіо» швидко стало одним з найвпливовіших медіа в регіоні. «Було зрозуміло що йдемо в розріз. Ми — незалежні від місцевої влади, і для деяких бізнесів це стало стоп-словом для співпраці з нами. Звісно, часу від часу ми отримували пропозиції від політиків і від бізнесів надати підтримку — але в обмін на поступки в нашій незалежності», — сказала пані Анастасія.
Фото: Дмитро Козярський.
Завдяки підтримці ЄС «Вільне радіо» змогло охопити більше територій на Донеччині
Зашість років існування «Вільне радіо» вийшло на мільйонну аудиторію та неодноразово очолювало топи медіа, що дотримуються професійних стандартів згідно з моніторингами Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
«Нашим радіо цікавились та відзначали — від правоохоронців і військових адміністрацій — до окупаційних ФСБ, які писали нам листи з погрозами на початку відкритого вторгнення, а потім забанили нас у росії. Думаю, це круте досягнення», — згадував журналіст «Вільного радіо» Євген Вакуленко в матеріалі про історію проєкту.
Ця історія — про те, як медійний проєкт став реальним проєктом про життя, висвітлюючи найширший діапазон тем — від політики та демократії – до важливих у повсякденні проблем людей.
Один з найперших матеріалів, який підготувала команда медіа, — про інклюзію, про те, що треба виправляти в місті. Тримаючи тему в фокусі, редакція об’їздила усі виборчі дільниці в Бахмуті, Часовому Ярі та Костянтинівці, сфотографувала кожну та написала, які з них безбар’єрні, а які ні. Частину зауважень виправили на місці.
Надзвичайно активно журналісти «Вільного радіо» працювали під час виборчих кампаній. На виборчих дільницях вони роз’яснювали членам комісії закон про вибори та стежили за справедливим підрахунком для кожного з кандидатів. Там, де це не вдавалось, зверталися до поліції. Журналісти стежили за голосуванням навіть в інфекційному відділенні з коронавірусними хворими.
«До парламентських виборів проаналізували всіх кандидатів і їхні порушення. Нам дзвонили та дякували із сарказмом, а також здавали помилки конкурентів», — згадувала шеф-редакторка Анна Сердюк.
За час місцевих виборів було зібрано досьє з контактами на кожного кандидата в депутати до Бахмутської міської ради. Журналісти проаналізували всі обіцянки з їхніх передвиборчих програм, зробили розширені інтерв’ю з кандидатами від усіх партій Бахмута. Записували інтерв’ю з кандидатами в мери, фіксували обіцянки новообраних, а згодом розбирали, що не було виконане. Цікавий факт — мер Бахмута Олексій Рева лишається незмінним очільником міста з 1991 року, тож він — єдиний в Україні, хто має такий досвід роботи міського голови.
У редакції пишаються історією, коли місцева влада Бахмута хотіла замість традиційної живої новорічної ялинки, що росла на площі, встановити штучну, на яку збирались виділити чималу суму з бюджету. Після публікації від цієї ідеї відмовились.
Фото: Анастасія Шибіко.
Журналісти «Вільного розуміють, що в житті людей немає дрібниць, тому кілька місяців регулярно фотографували в міській лікарні табличку «Ліфт не працює» — і зрештою добились його ремонту. «Травматологічне та хірургічне відділення були на верхніх поверхах і людей після дтп чи деяких поранених військових несли на 3 чи 4 поверх сходами, а головний лікар стверджував, що ліфт працює. На святкуванні нашого 5-річчя деякі бахмутяни казали: «Дякуємо вам за ліфт», — згадує пані Анастасія.
А от інженер КП «Бахмут вода» просто в етері «Бахмутського радіо» пив воду з крана — щоб довести, що це можна робити безпечно і вода нешкідлива.
І люди дійсно довіряють «Вільному радіо» — аж до особистого: саме через його етер молодий бахмутянин здійснив камінг-аут, розповівши в інтерв’ю про свою нетрадиційну орієнтацію, а запис відправив мамі.
Фото: Дмитро Козярський
Медіа завадило знищенню пам’ятки природи — пагорба з унікальною флорою, на якому вирішили без додаткових узгоджень викопати напис «Бахмут». Після матеріалу про цінність того місця, яке охороняється законом, роботи припинили. Лишились тільки три букви, які встигли встановити.
Журналісти медіа готували матеріал про незвичайні парадні міста — розмальовані та з картинами, піднімали теми ремонтів і утеплень, за якими ховали тріщини, а ще — місцевого звалища, прибирання сміття, роботи каналізації.
Щоб донести інформацію до якнайбільшого числа людей, «Вільне радіо» розповідало про ситуацію не тільки в Бахмуті, але й в інших громадах на півночі Донеччини — Соледарі, Сіверську тощо. Журналісти ділилися правдивою інформацією і про ситуацію на окупованих територіях, адже мали там власні джерела.
Фото: Дмитро Козярський
«Ризикуючи, люди надсилали нам матеріали з окупованих територій, героїчно знімали організовані рф псевдовибори. Ми розуміли, що це може закінчитись для них дуже погано і оберігали їх, як могли. Працювали з ними дуже обережно. У нас і дотепер лишається зв’язок з цими людьми», — повідомила пані Анастасія.
Вже під час повномасштабного російського вторгнення у серпні 2022 року загарбники прицільним ударом вщент зруйнували будівлю офісу «Вільного радіо». Ще в червні редакція виїхала з міста, але до листопада 2022 року продовжували працювати в режимі відряджень.
Усім їм довелось нелегко. Засновниця Анастасія Шибіко з чоловіком-військовим потрапили в окупацію, але, на щастя, їм вдалося вибратись.
Фото: російські телеграм-пабліки
Саме регіональні медіа мають стати адвокатами місцевих громад в процесі відбудови та європейської інтеграції
Згадуючи події з нещодавнього минулого, пані Анастасія розповідає, що вона і команда «Вільного радіо» почали готуватись до повномасштабного вторгнення рф ще з 2021 року.
«Ми висвітлювали ситуацію на окупованих територіях, чули риторику, і ми розуміли, що саме станеться невдовзі. Відверто — ми не були впевнені, що росія спробує окупувати Київ або Львів, проте були переконані на 200%, що спробує захопити повністю Донецьку та Луганську області. Тому вже в листопаді 21-го року ми з командою почали розробляти план дій на випадок, якщо це почнеться. Ми орендували житло у Закарпатській області, тож люди знали: у них є куди виїхати, що все оплачено», — розповідає вона.
Фото: Анастасія Шибіко
Пані Анастасія каже, що особисто її прізвище внесене до «баз» терористів «Блокпост» і «Трибунал», тож якби потрапила до їхніх рук, могла б втратити життя. Але увесь цей час робота «Вільного радіо» не припинялась ані на день: «Дуже важко все поєднувати, та мені здається, ми робимо максимум за реальних умов. Поки ми не бачимо сенсу збирати всіх або значну частину команди в одному офісі. Люди працюють віддалено, з різних міст, але для нас наразі це найкраща опція. Ми залишаємося регіональним медіа, не змінюємо свою локальність, висвітлюємо події в Донецькій області, намагаємось давати максимум інформації для тимчасово переміщених осіб (ТПО) з Донецької області», — розповідає пані Анастасія.
Вона зазначила, що питанням ТПО команда приділяє величезну увагу, надає якомога більше корисної інформації щодо освітніх, грантових можливостей, працевлаштування, адміністративних послуг. Також «Вільне радіо» розповідає про бізнес, якому вдалось релокуватись і продовжити роботу.
Сьогодні, завдяки підтримці ЄС та співпраці з іншими донорами, проєкт досягнув сталості, а напрацьований ним досвід імплементується іншими регіональними медіакомандами. «В нашому варіанті донорська підтримка наразі чи не єдине джерело існування — як для незалежного медіа. Ми вже маємо допомогу від різних донорів, що дійсно посилює наші можливості. Якщо говорити про наш досвід, то ми вже ділимося ним з іншими виданнями — я і наша шеф-редакторка Анна Сердюк часто виступаємо на різних платформах, навчальних заходах, тренінгах. Наш досвід дійсно є дуже цінним, бо, використовуючи його, можна створити потужне незалежне ЗМІ будь-де», — розмірковує пані Анастасія.
Засновниця «Вільного радіо» наголосила, що підтримка незалежних регіональних медіа має збільшуватись, враховуючи їхню роль і значення під час повномасштабної війни та під час повоєнної відбудови.
Фото: Євгенія Олійник
«Без чіткого громадського контролю нічого не вийде. Проте, з того, що ми бачимо, на жаль, більшість людей на Сході поки не готові об’єднуватися, створювати ініціативні групи. Саме місцеві незалежні медіа повинні стати пильними Watch Dogs, стежити за кожним рухом місцевої влади, аби ніколи не допустити повернення в минуле, до найгірших практик. Більше не можна терпіти крадіїв при владі, виправдовуючи це тим, що іншої влади немає. Все це має залишитись в давньому минулому. І це можливо за умови, що саме регіональні медіа стануть адвокатами місцевих громад», — наголосила пані Анастасія.
Не менш важливо, аби локальні медіа добивались повноцінного діалогу між громадами та донорами відбудови. Адже не місцева влада, а самі мешканці мають вирішувати, які об’єкти, коли і як саме слід вибудовувати, каже вона.
«Чимало проєктів відбудови будуть впроваджені за кредитні кошти — це все лягатиме на плечі платників податків, і тут потрібна особливо пильна увага», — зазначила засновниця «Вільного радіо».
У організацій громадянського суспільства та медіа є особлива роль, на чому наголошує Асьєр Сантільян, керівник відділу «Євроінтеграція, державне управління, верховенство права та громадянське суспільство» Представництва Європейського Союзу в Україні:
«Українські медіа повинні продовжувати ту чудову роботу, яку вони роблять вже зараз. Це вражає всіх — рівень публічного обговорення, активність громадянського суспільства та незалежних ЗМІ. І це, ми бачимо, працює дуже потужно в Україні, тож важливо, аби так і продовжувалося. Людям необхідно почуватися у безпеці, але й боротьба з корупцією — також першочергова потреба. Це надзвичайно значущий зсув у цінностях. Раніше, до війни, корупція була десь на четвертому- п’ятому місцях в рейтингу факторів, що викликали найбільшу стурбованість українців, а тепер вона посідає друге — після безпеки місце, вище за матеріальні блага і соціальне забезпечення. Люди розуміють, що вони борються за нову країну, а не за Україну минулого. Тому дуже важливо, щоби громадянське суспільство та медіа продовжували діяти у такому ж ключі».
Довідка
Європейський фонд за демократію (EED)— це незалежна грантова організація, заснована у 2013 році Європейським Союзом і державами-членами ЄС, яка надає гранти на підтримку ініціаторів демократичних змін у країнах Європейського сусідства та за його межами.
Фундація підтримує організації громадянського суспільства, продемократичні рухи, громадських і політичних активістів, а також незалежні медіаплатформи та журналістів, які працюють над створенням плюралістичної, демократичної політичної системи. Це також можуть бути новостворені або незареєстровані організації, неформальні платформи, молодіжні групи та окремі особи. Зокрема, Фундація надає допомогу тим, хто не може отримати її від інших донорів та чинними інструментами ЄС. Підтримка надається за умови дотримання демократичних цінностей, поваги до прав людини та дотримання принципів ненасильства.
EED підтримує місцеві ЗМІ, зокрема блогерів, цифрові платформи, сатириків, інноваційні засоби масової інформації у їхньому розвитку, як незалежних та якісних каналів комунікацій. Також, EED може надавати фінансування широкому спектру ініціатив, спрямованих на підтримку та розвиток незалежних ЗМІ, допомогу журналістам і ЗМІ, що працюють у репресивному середовищі, підтримують медіапочатківців. Зусилля фонду спрямовані на покращення доступу до достовірних новин і критичних коментарів для людей, яким відмовлено в отриманні достовірної інформації.
Приблизно третина портфелю фінансування EED пов’язана з медіа. У 2023-му, ювілейному для себе році, Фонд скерував на підтримку демократичних процесів 40 млн євро допомоги ЄС.