ЄС скеровує 2,3% ВВП на дослідження та розробки і саме їх визначає ключовим рушієм у досягненні актуальних цілей: Європейський зелений курс; економіка, що працює для людей; просування європейського способу життя; пристосування до епохи цифрових технологіій; посилення ролі Європи у світі; новий поштовх для європейської демократії. Так чи інакше, але ці цілі ставить перед собою і Україна – тим більше, в статусі кандидата на членство в ЄС.
Війна – чи це час для інновацій?
Трагічний воєнний період, що його переживає Україна, парадоксально, але стає для неї, водночас, вікном можливостей. Адже реформи і модернізацію, на які раніше знадобилися б роки й роки, необхідно буде здійснити швидко, подекуди “з нуля”, а це ефективніше, ніж перебудовувати стару систему, старі об’єкти, старі підходи. Водночас брак ресурсів, людського капіталу, фінансування змушують шукати інноваційні рішення, які б компенсували нестачу – з одного боку, і рухали б країну вперед, аби через війну не збільшувати розрив з технологічними лідерами – з другого.
Утримувати баланс і розвиватися наша країна змогла завдяки підтримці партнерів, в першу чергу – Європейського Союзу. Там вважають, що Україна заслуговує на статус “цифрового чемпіона” і допомагають розвивати цю перевагу, надаючи сталу підтримку для посилення кіберстійкості та безпеки цифрових державних послуг.
Якщо ж говорити про інновації загалом, то Україна бере участь у флагманській інноваційно-дослідницькій програмі Horizon Europe на рівних з країнами-членами ЄС. Незабаром у Києві буде відкрито представництво Horizon Europe, яке допоможе максимально скористатися доступними можливостями. Про цей та інші інструменти підтримки – далі.
ЄС відкриває вікно можливостей
Попри збитки, завдані російською війною науково-дослідній інфраструктурі України – а 15% її було пошкоджено або знищено – станом на листопад 2023 року українські суб’єкти дослідницької та інноваційної діяльності вже беруть участь у 110 грантових проєктах Horizon Europe із фактичним фінансуванням з боку ЄС в обсязі 27,6 мільйонів євро. Наразі ведеться підготовка ще 29 грантів Horizon Europe із залученням українських учасників.
Нещодавно Фонд EU for Ukraine схвалив інвестиції у розмірі €25 млн для Horizon Capital Growth Fund IV, спрямовані на зміцнення малого та середнього бізнесу в Україні та Молдові. В фокусі програми – компанії з невеликими активами, багаті на людський капітал, і технологічні компанії, орієнтовані на експорт. Інвестиції в HCGF IV знаменують перший проєкт Фонду ЄС для України, ініційований ЄІБ навесні 2023 року. Цей фонд є частиною ширшої ініціативи ЄС для України, метою якої є оперативна відповідь на її нагальні потреби та підтримка економічної стабільності.
Також запроваджено низку спеціальних заходів допомоги, зокрема:
- механізм надання стипендій на загальну суму 25 млн євро в рамках Програми Дій імені Марії Склодовської-Кюрі;
- програма сприяння рівноправній співпраці з українськими містами в реалізації місцевих планів відновлення на принципах кліматичної нейтральності – з бюджетом 5 млн євро та інші.
При цьому Україна не зобов’язана робити грошові внески у Horizon Europe, Euratom та інші програми ЄС – вони вже профінансовані.
В серпні 2022 року Європейська Комісія започаткувала амбітну програму з бюджетом 20 млн євро для підтримки української інноваційної спільноти. Завдяки цільовим додаткам до програми діяльності Європейської ради інновацій (EIC), ця нова ініціатива дозволить підтримати принаймні 200 українських високотехнологічних стартапів на суму до 60 000 євро для кожного.
Європейська рада інновацій також надає українським дослідникам нефінансову підтримку – консалтинг та можливості обміну кращим досвідом. У такий спосіб українські інноватори швидше інтегруються в європейську інноваційну екосистему, відкривають нові ринки та можливості в рамках різноманітних європейських фінансових інструментів.
Важливо також, що підтримка і розвиток сфери інновацій допомагають реагувати на зміни структури людського капіталу в Україні. Зокрема, йдеться про розвиток ветеранського бізнесу, адже серед захисників України багато інтелектуалів, які готові використовувати свої знання та навички, здобуті в армії, для розробки нових технологій, продуктів І послуг. Як свідчить практика, це стимулює появу високотехнологічних стартапів й підприємств, що спеціалізуються на оборонній промисловості, безпеці, кібербезпеці та інших сферах, де ветерани мають унікальний досвід.
Конкурувати доведеться на зовнішніх та внутрішньому ринках
Європейський Союз підтримує ММСП України, місцеву владу, громади у запровадженні інноваційних рішень та сучасних технологій вже сьогодні, коли війна триває.
Адже після підписання Угоди про асоціацію (2014 рік) і грудневого, 2023-го року, рішення Європейської Ради про початок перемовин з Україною щодо членства в ЄС європейський та глобальний ринки відкриються для України ще більше – однак конкурентну боротьбу на них доводиться вести вже сьогодні, як і змагатися за споживача українського.
Тут свою роль можуть і повинні відіграти інновації – благо, в Україні завжди вистачало генераторів життєздатних ідей, які створюють унікальні товари та послуги, часто – за нижчими цінами за рахунок кращої технології й креативної оптимізації процесів і ресурсів.
Один з прикладів запровадження таких підходів, що формують синергію думки та дії – проєкт “Нова економіка Івано-Франківська” (НЕФ), фінансований Європейським Союзом в рамках програми Мери за економічне зростання.
Мета, мотивація та виклики
Велика мета НЕФ – створити в Івано-Франківську екосистему інновацій. Інакше кажучи, сформувати середовище, що сприятиме генерації ідей та впровадженню новітніх розробок, а отже, поступовому переходу Івано-Франківська до видів економічної діяльності з вищою доданою вартістю. Виклик полягає не тільки в стимулюванні думки і дії – необхідна консолідація дуже широкого кола гравців, створення фізичної інфраструктури та запровадження відповідних інструментів розвитку інновацій.
Тому проєкт сфокусований на трьох секторах з високим потенціалом: прикладна наука, промисловий дизайн та стале будівництво. Важливо, що його активно підтримує місцева влада – успішна реалізація концепції вигідна усім сторонам.
Ігор Попадюк, директор Департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв`язків, туризму і промоцій міста Івано-Франківської міської ради:
– Ми бачимо чіткий взаємозв’язок між спроможністю розвитку та взаємодією міст і людей, які залишились та не виїхали на роботу в Європу. Досвід засвідчує: там, де будуються технологічні й індустріальні парки, створюються освітні та професійні кластери, – люди залишаються і знаходять мотивацію для саморозвитку й розвитку бізнесу.
На мій погляд, саме створення сприятливого середовища для інноваторів, підприємців, середовища можливостей повинно бути довгостроковою метою кожного міста України.
Вступаючи в Європейський Союз, ми вступаємо в конкуренцію за тих людей, які хочуть розвиватись, створювати нові продукти та послуги, тож чим більш розвиненим буде інноваційне середовище, тим комфортніше тут буде працювати, тим більше розумних та підприємливих людей залишаться в місті, а це – наш потенціал для розвитку.
Європейські дні досліджень та інновацій: вперше в Івано-Франківську
Консолідація усіх зацікавлених сторін – чи не найскладніша задача, адже багато років дослідники, науковці, бізнес, влада працювали і взаємодіяли у своїх сферах та спільнотах.
Одним з конструктивних майданчиків для їх об’єднання стали жовтневі Європейські дні досліджень та інновацій – щорічний флагманський захід Європейської Комісії для обговорення та формування майбутнього досліджень та інновацій в Європі та за її межами. Цього року до події долучився й Івано-Франківськ: тут зібралися понад 180 підприємців, науковців, новаторів з Івано-Франківська, Калуша, Кам’янця-Подільського, Львова, Києва, Запоріжжя, Харкова.
Вони обмінювались досвідом, ідеями, баченнями та дискутували про роль і внесокінновацій в економіку та у перемогу, про комерціалізацію наукових розробок, співпрацю бізнесу та науки, фінансування інновацій та шляхи до самоокупності науки.
Що показав Івано-Франківськ?
Насамперед, івано-франківці розповідали й показували, як партнери проєкту разом вибудовують інфраструктуру та інструменти роботи проєкту. Науково-дослідний “блок” НЕФ формується на території інноваційного центру Промприлад. На цій же локації урбаністична лабораторія METALAB створює відкриту майстерню – мейкерспейс: на 1200 кв.м будуть розміщені наукова лабораторія та майстерні: дерево- й металообробка, кераміка, інженерія, конструювання, 3D-друк.
В мейкерспейсі підприємці, спеціалісти, конструктори працюватимуть над розробками продуктів – від створення прототипу ідей – до дрібносерійного виробництва і навіть виробництва повного циклу.
Вже сьогодні на базі цієї інфраструктури проводяться продуктові воркшопи з розробки нових виробів – створення штучної шкіри з міцелію, розробка прототипу меблів, технології виробництва акустичних панелей із залишків текстильного виробництва.
Відтак, маючи людей, відкритих до інновацій, та належну інфраструктуру, експерти НЕФ тестують інструменти, що полегшують, а то й взагалі уможливлюють роботу над впровадженням інновацій у бізнесі. Один з них – консалтингові програми для бізнесу та науковців – як із загальних питань управління бізнесом, так і профільних: патентування, маркетингові та комунікаційні стратегії, автоматизація бізнес-процесів, продажі. Загалом, за 1,5 роки проєкту підприємці отримали понад 420 консультацій різних форматів.
Ще один інструмент, запроваджений в Івано-Франківську в рамках проєкту НЕФ -інноваційний ваучер. Щоб допомогти підприємцям реалізувати новаторські проєкти виконком міськради виділив з бюджету 1 200 000 гривень.
Ваучери на суму 60 000 кожен отримали 20 компаній – переможниць вперше проведеного “Конкурсу підтримки інноваційного розвитку малого та середнього підприємництва в Івано-Франківській міській територіальній громаді”.
За рахунок цих коштів бізнес, не витягаючи з обороту компанії власні кошти, покрив нагальні потреби: отримали патент на власну технологію вирощування шкіри з міцелію гриба, зареєстрували торгову марку, розробили комунікаційні стратегії для промоції бізнесу в національних та міжнародних медіа.
Уроки НЕФ
Володимир Воробей, директор агенції економічного розвитку PPV, асоційованого члена мережі European Creative Business Network:
Важливість екосистеми інновацій на локальному рівні найкраще проілюструвати прикладами, з якими ми зіткнулись у проєкті Нова економіка Франківська.
Виробнику дронів потрібна бізнес-експертиза (бізнес-процеси, управлінський облік, ціноутворення) – незрозуміло, до кого звертатися; стартапу з виробництва шкіри з міцелію потрібне фінансування на розробку продукту та подальше масштабування – немає відповідних фондів фінансування й інформації, хто може допомогти залучити ці кошти; університет є партнером дослідницького проєкту і шукає бізнеси для тестування технології – як вийти на місцеві компанії та залучити їх до тестування; компанії потрібна експертиза у переробці відходів текстильного виробництва – хто може підібрати експертів з університетів або інших компаній?
Фінансування, інфраструктура, пошук партнерів і контактів, технічний та бізнес-консалтинг, експертиза, клієнти й ринки, підрядники, постачальники – це складники екосистеми інновацій, які мають бути на місцевому рівні, принаймні, у більших містах. Періодичні заходи та проєкти не можуть замінити потребу в інституціях, що виконують ці функції постійно.
Власне, на формування екосистеми таких інституцій в Івано-Франківську і працює команда проєкту “Нова економіка Франківська”.
Інновації є драйвером економічних процесів, де б вони не запроваджувались – у розвиненій економіці чи в невеликому місті країни, що претендує на членство у ЄС. Підприємцям та бізнесу потрібно рухатись в напрямку інновацій, щоб бути реально конкурентоспроможними. А в умовах війни та подальшого післявоєнного відновлення країни це може бути для багатьох бізнесів критично важливим фактором.
Тетяна Лебухорська,
директорка проєкту ЄС “Нова економіка Івано-Франківська”
Фотограф Антон Куба
Проєкт “Нова економіка Івано-Франківська – підтримка нових кластерів інноваційної економічної діяльності в Івано-Франківську” фінансується Європейським Союзом за програмою “Мери за економічне зростання”.
Проект впроваджує консорціум партнерів: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, інноваційний центр Promprylad.Renovation, урбаністична лабораторія METALAB, агенція економічного розвитку PPV Knowledge Networks та платформа Тепле Місто.
Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Дізнатися більше про підтримку Європейським Союзом малого та середнього бізнесу в Україні Ви можете за посиланням.
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії “Разом – вистоїмо. Разом ми – Європа”. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
#РазомВистоїмо #РазомМиЄвропа
#TogetherWeAreResilient #TogetherWeAreEurope