Після боїв за Київщину Ірпінь сильно постраждав. Тому влітку 2022 року почалась активна відбудова міста. Такий поспіх не міг не вплинути на якість відбудови. Тому громадська організація “Сміливий Ірпінь” розпочала моніторинг відновлених об’єктів. “Рубрика” поспілкувалася з керівницею моніторингової групи Оленою Сухобрус.
У чому проблема?
Після боїв на Київщині Ірпінь став одним з найбільш зруйнованих із деокупованих міст. За даними Київської школи економіки, росіяни знищили близько 48% усього житлового фонду міста та 53% соціальної інфраструктури.
За відновлення міста взялися щойно його звільнили. До процесів доєдналися місцева та центральна влада, міжнародні фонди та країни-партнери. Ірпінь відбудовували спільними зусиллями та на різних рівнях — від заміни декількох вікон до повноцінного відновлення дитячого садочка чи школи.
“У 2022 році треба було терміново відбудувати Ірпінь. Стояла задача повернути людей у місто. Але відбудовувалось все доволі хаотично насправді. Не було часу для планових процедур чи тендерних закупівель”, — розповідає Олена Сухобрус.
Такий поспіх, хоча й виправданий, але все одно міг негативно впливати на якість відбудови. Тож зараз, коли минуло понад два роки з моменту повного звільнення Ірпеня, необхідно подивитись на вже відбудовані об’єкти, проаналізувати помилки швидкої відбудови та зрозуміти, як їх виправити.
Яке рішення?
Перевірити якість відбудови рідного міста вирішили у громадській організації “Сміливий Ірпінь”. Так, за фінансової підтримки Європейського Союзу у співпраці з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) з 1 березня 2024 року стартував проєкт “Прозора відбудова: моніторинг відбудови соціальної інфраструктури в Ірпінській громаді”.
У першій хвилі моніторингу команда перевірила якість відбудови 12 об’єктів, серед яких 2 амбулаторії, 6 дитячих садочків та 4 школи/ліцеї. Основними критеріями перевірки стали: прозорість, енергоефективність, безбар’єрність, комплексність.
“Наприклад, уже за результатами моніторингу ми зрозуміли, що ніби всі розуміють необхідність прозорості, енергоефективності та безбар’єрності. Але на практиці забезпечити це не можуть. І як наслідок, ми бачимо пандус з величезним кутом нахилу, по якому неможливо заїхати до школи”, — пояснює керівниця моніторингової групи Олена Сухобрус.
Як це працює?
Прозорість
Тут йдеться не тільки про відсутність та запобігання корупції, але і про можливість для громадян долучитись до обговорення проєктів відбудови. Результати моніторингу показали, що у 2022 році відбудовували пошкоджене без врахування громадської думки, але Олена Сухобрус говорить, що цьому є об’єктивне виправдання.
“Ми перевіряли об’єкти, які відбудовували ще у 2022 році. Тоді, коли люди ще не повернулися в Ірпінь. Деякі садочки відновлювали для дітей, чиї батьки приїхали відбудовувати місто. Тобто обговорення не було, бо не було з ким обговорювати”, —каже вона.
Водночас команда моніторингу стежить за прозорістю дій влади та у питаннях, що стосуються доступу громади до документації та її своєчасної публікації на сайті міської ради. Насамперед це своєчасна публікація всіх документів та інформації на сайті міської ради. Їхня відсутність виявилася частим порушенням.
Олена Сухобрус розповідає, що виявити помилку недостатньо, тому в межах проєкту команда також займалась просвітницькою діяльністю. Фахівці пояснювали мешканцям громади, що інформація про відбудову має бути у відкритому доступі, і що вони мають право впливати на неї та контролювати її.
“На жаль, поки що виконавці проєкту («Сміливий Ірпінь» — ред.) констатують, що не всі проєкти мають оприлюднену проєктно-кошторисну документацію в машиночитному форматі або взагалі. Також частою характеристикою таких закупівель є завищені ціни на низку матеріалів . Саме тому важливо забезпечити на законодавчому рівні обов’язковість оприлюднення проєктно-кошторисної документації (ПКД)”, — розповідає провідна наукова координаторка проєктів ІЕД Олександра Бетлій.
Енергоефективність
Перед тим, як перевіряти цей критерій відбудови, моніторингова команда прослухала спеціальні вебінари. Набуті знання використовували під час глибинних інтерв’ю з дотичними до відбудови людьми. Також перевіряли якість використаних будівельних матеріалів.
Керівниця моніторингової групи говорить, що загалом перевірку енергоефективності варто робити ще під час будівельних робіт. Тоді є можливість, наприклад, вирізати шматок стіни та перевірити не цифри в документі, а справжню товщину утеплення. Але вже по закінченню ремонту ніхто не дозволить робити цього. Принаймні тому, що фінансування на відновлення стіни вже не буде.
За словами Олени Сухобрус, одна з найпоширеніших помилок, яка призводить до великих втрат тепла — нещільне покриття утепленням фасаду будівлі. Часто між землею та утепленням будівельники залишають декілька десятків сантиметрів голої стіни. І це саме той випадок, коли, здавалося б, маленький недолік значно погіршує якість відбудови.
Окрім утеплення, команда також перевіряла якість вікон. Особливу увагу звертали на наявність плісняви чи грибку. Якщо вони є, то вікна або не якісні, або їх неправильно встановили. Це нищить енергоефективність будівлі. Перевіряли й труби з гарячою водою — недоліки в їхній ізоляції призводять до зменшення енергоефективності.
В процесі моніторингу команда додала до переліку критеріїв ще один пункт — енергонезалежність. Усе через атаки росіян, спрямовані на енергетичну систему, що призвели до загострення проблем з електроенергією. Виявилось, що з енергонезалежністю в Ірпені впоралися значно краще, ніж з енергоефективністю. Наприклад, відновлені амбулаторії оснащенні сонячними панелями, акумуляторами та генераторами. Останні також є й у більшості шкіл та дитячих садочків, які моніторила команда.
“З огляду на важливість питання енергетичної незалежності, а також Зелений курс, ухвалений в ЄС, і наш шлях до членства в ЄС, надзвичайно важливо забезпечити енергоефективність відбудованих об’єктів. Саме тому вже зараз необхідно враховувати ці важливі акценти при відбудові. Хоча будувати з дотриманням критеріїв енергоефективності може бути дорожче, але утримувати такі об’єкти буде дешевше”, — говорить Олександра Бетлій.
Безбар’єрність
Цей критерій команда проєкту перевіряла разом з Віталієм Пчолкіним, головою громадської організації “Всеукраїнське об’єднання осіб з інвалідністю «Група активної реабілітації»”. Він пересувається на кріслі колісному, отже міг на практиці оцінити відповідність відновлених будівель принципам доступності та безбар’єрності.
Власне, моніторинг показав, що більшість відновлених об’єктів не є повністю безбар’єрними. Олена Сухобрус пояснює це тим, що люди не розуміють, яким має бути безбар’єрне середовище. Найрозповсюдженіша помилка — та, про яку ми згадували на початку: завеликий кут нахилу пандуса. Начебто непомітні декілька градусів унеможливлюють самостійний підйом людини на кріслі колісному.
Дехто вважає, що замість того, аби облаштувати пандус правильно, достатньо встановити кнопку виклику персоналу, щоб співробітник допоміг відвідувачу піднятися. Але якщо людині потрібна стороння допомога, аби потрапити в будівлю, таке рішення вже не є інклюзивним. Також часто поручні встановлюють на неправильній висоті, тож користуватись ними стає складніше. І ще одна проблема — відсутність захисту від опадів.
Як уникнути таких помилок? Слід розібратися, що таке безбар’єрне середовище і як його правильно облаштувати. Закладати такі критерії потрібно на етапі проєктування. Тоді не доведеться шукати додаткові кошти на виправлення помилок або заплющувати очі на незручності, з якими стикаються люди.
Натомість проблема, яка дійсно потребує окремого великого рішення, — це відсутність доступу до укриттів для людей з інвалідністю. Більшість з них облаштовані у підвалах, тож і зробити пандус до них неможливо. У таких випадках можна обладнати додатковий вхід до укриття, який передбачатиме можливість спуску для людей на кріслі колісному.
“Відбудовані об’єкти повинні забезпечувати доступність для кожного, без обмежень, тому безбар’єрність є вкрай необхідною. Сьогодні збільшується кількість людей з інвалідністю, яким важливо бути інтегрованими в суспільство та мати доступ до освіти, охорони здоров’я, адміністративних послуг. Навіть безбар’єрність у школах — це тепер про інтеграцію, оскільки участь в батьківстві для людей з інвалідністю є важливою”, — підсумовує Олександра Бетлій.
Комплексність
Комплексність — це критерій, що об’єднує всі вищезгадані. Так, школа не може бути безбар’єрною, якщо на вході облаштований ідеальний пандус, але шлях до неї пролягає через ями та високі бордюри. Так само не можна говорити про енергоефективність, якщо труби ізольовані лише у підвалі амбулаторії, а вже через п’ять метрів просто лежать на землі.
Цей критерій також можна застосувати до всієї відбудови загалом. Відновлення може бути якісним, тільки якщо воно комплексне. Точкові рішення не зроблять наші міста ані енергоефективними, ані безбар’єрними, наголошує Олена Сухобрус.
Що далі?
“Такий моніторинг нагально важливо проводити. Адже коли ти сидиш у кабінеті, ти не розумієш, чи справді об’єкт відбудовано. А якщо так, то чи відповідно до проєкту? Чи враховано принципи безбар’єрності та енергоефективності? Саме це все можна побачити лише при виїзді на об’єкт”, — коментує важливість проєкту Олександра Бетлій.
Вона продовжує, що цей проєкт — саме про моніторинг на різних рівнях. І що створення інструментів його забезпечення сприятиме підвищенню ефективності використання коштів на відбудову.
“Також моніторинг дозволяє напрацювати рішення, які ми пропонуємо зокрема МінВідновлення, щоб підвищити ефективність та підзвітність відбудови”, — розповідає Олександра. І наголошує, що важливо забезпечити сталість таких проєктів та розповсюдження їхніх результатів в практиці інших громад.
Крім того, команда “Сміливого Ірпеня” не тільки виявила помилки, яких припустилися під час відбудови, а й пояснила залученим до відбудови людям, що передбачає кожен із критеріїв моніторингу на практиці. Тобто, наприклад, як саме зробити простір безбар’єрним і від чого залежить енергоефективність.
Тож завдяки моніторингу на 12 об’єктів, з якими працював “Сміливий Ірпінь”, чекають вдосконалення. Команда “Сміливого Ірпеня” вже готує адвокаційну кампанію з владою та комунікаційну кампанію з місцевою громадою, аби відкрито обговорити необхідні зміни й залучити громадську думку.
На цьому команда не планує зупинятись. Так, “Сміливий Ірпінь” готується розпочати моніторинг закупівель вже реалізованих об’єктів відбудови — такий список вже складено.
Такі проєкти, що прямо впливають на життя громади і громадян, ЄС підтримує і вважає важливим масштабувати на інші регіони України, які ще доведеться відбудовувати у майбутньому. Михайлина Скорик-Шкарівська, директорка ГО “Сміливий Ірпінь”, депутатка Ірпінської міської ради наголошує:
“У процесі моніторингу відбудови ми побачили багато типових помилок, які можна виправити, якщо поставити у центр не просто будівельні норми, а людей, які будуть цим користуватися. Завдяки таким проєктам, які підтримує ЄС, ми можемо напрацьовувати рекомендації для муніципалітетів і бізнесу, як зробити відбудову в громадах дійсно людиноцентричною. І в цьому є великий потенціал для громадських організацій”.
Дізнатися більше про підтримку Європейським Союзом громадянського суспільства та незалежних медіа України ви можете за посиланням.
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії “Разом діємо. Разом ми – Європа”. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.