Від початку повномасштабної російської війни український бізнес зіткнувся з безпрецедентними викликами – руйнування виробничих і складських приміщень, втрата обладнання, зламана логістика, втрачені ринки й партнерства, відтік кадрів, нестача коштів. Як пам’ятаємо, держава досить швидко ухвалила низку політичних рішень для підтримки підприємців. Але якщо податковими пільгами, скасуванням перевірок, звільненням від сплати ЄСВ скористався весь бізнес, то, наприклад, програма підтримки релокації була орієнтована, передусім, на великі стратегічні підприємства, а ММСП (мікро-, малі та середні підприємці) мусили справлятись, переважно, самотужки.
Чому ЄС підтримує саме мале й середнє підприємництво?
Від початку російської війни ЄС і інші донори сфокусувалися на підтримці ММСП – вони опинилися в більш скрутному, порівняно з великим бізнесом, становищі: менше можливостей, слабша фінансова подушка, обмежені ресурси, для багатьох – необхідність релокації, для всіх – непрогнозованість ситуації.
Мало хто був готовий до цього.
Ірина Губарець, координаторка проєктів у секторі конкуренції та економічної співпраці Представництва Європейського Союзу в Україні, визнала, що війна стала викликом для всіх. Але ЄС вдалося відреагувати швидко, бо знали потреби і віднайшли додаткові можливості.
Ірина Губарець:
“ММСП традиційно були в пріоритеті програм співпраці ЄС, адже в довоєнній Україні вони становили понад 99% підприємств і виступали каталізатором економічного розвитку, створення робочих місць, залучення інновацій. Це наш середній клас і важливий чинник захисту демократії та суспільного прогресу. В умовах повномасштабної війни близько 68% ММСП вистояли й продовжують працювати. Водночас у них з’явилася важлива додаткова функція – гуманітарна, військова і волонтерська допомога. Дуже багато компаній переорієнтувалися і швидко стали до випуску важливої для фронту продукції. А це не тільки фактор посилення обороноздатності країни, а й задоволення локального попиту, створення і збереження робочих місць, сплата місцевих податків та зборів, економічне зміцнення громад. Це особливо важливо у контексті відновлення й розвитку громад на звільнених територіях“.
Тому Європейський Союз від лютого 2022 року сформував портфель невідкладної допомоги ММСП України й відповідно переорієнтував напрямки роботи чинних проєктів. Бюджет безповоротної грантової допомоги для швидкої підтримки бізнесу склав 7 млн євро – з них понад 4 млн євро вже надані понад 1000 українських підприємств в формі мікрогрантів. Ще близько млн євро на 2024 рік – це вікно можливостей для підприємців. Так, на початку нового року очікується відкриття конкурсів на три програми з грантами на 10, 15 і 40 тисяч євро.
Ірина Губарець:
“До війни ми розвивали, переважно, інструменти кредитування, але ситуація змінилася, спроможність і готовність малого бізнесу брати кредити суттєво зменшилися, натомість виникла потреба у швидкій безповоротній допомозі – для виживання та забезпечення ліквідності в реальних умовах.
Перша хвиля мікрогрантів обсягом понад мільйон євро пішла ще влітку 2022 року, решту ми оформили в певні лоти, що мали різні критерії, різні максимальні суми, різні цільові групи підприємців.
Ми спрямували фінансові ресурси, аби швидко забезпечити відновлення бізнесом господарської діяльності, а також адаптацію та інтеграцію релокованого бізнесу в нові громади. Компонент місцевого економічного розвитку у нашій флагманській програмі EU4Business, що виконується GIZ, дав можливість поновити або продовжити ті угоди, які існували з партнерськими містами.
Ми посилили підтримку кластерів – їх роль зросла з початком війни, через них ми оптимізували підтримку локальних бізнесів. Це було певне масштабування, адже через допомогу кластеру ми охоплюємо більше бізнесів, надаючи їм сталу й конкретну підтримку.
Ініціатива ЄС “Шляхи солідарності” від початку великої війни допомогла налагодити нові ланцюги й маршрути постачання, частково – логістику. Ця платформа забезпечувала збут української продукції, зокрема, аграрної, і дотепер відіграє важливу роль у пошуку логістичних партнерів, розв’язанні проблеми зберігання й транспортування нашої продукції до країн ЄС і далі.
Щоб швидко і точно реагувати на потреби малого й середнього бізнесу, важливо мати оперативну інформацію про його потреби. Тому ЄС фінансує дослідження стану та запитів МСП в умовах повномасштабної російської війни. От що засвідчили дані опитування 08.11 – 22.11.2023 року (опитано 562 власника та генеральних директора підприємств ММСП).
Єдиний спосіб вижити – розвиватися і ставати сильнішими.
За поточними результатами роботи у 2023 році 9,6% підприємств залишаються зупиненими чи майже не працюють. У серпні цей показник становив 12.8%.
13,8% підприємств вказали на зростання обсягів робіт порівняно з планом.
25,5% підприємств діють в межах запланованих показників на 2023 рік.
51, 2%працюють з фінансовими показниками, нижчими за очікувані.
Обороти бізнесу у 2023 проти 2022 року зростуть на 6,3%.
Що заважає бізнесу відновлюватися?
Непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та поведінки споживачів на внутрішньому ринку – найбільша перепона для відновлення бізнесу – так вважають 53,6% респондентів.
В листопаді 2023 року суттєвішою проблемою для бізнесу стає відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів – 51,7% (47,6% у серпні). До ТОП-3 входить фактор непередбачуваності дій держави, проте цей показник дещо знизився – 42,3% (47,7% у серпні).
44,2% підприємств зіткнулися з проблемою блокування податкових накладних – це менше, ніж в серпні, але (49,9%), але показник так само суттєво переважає інші проблеми.
Посилюється проблема логістики: в листопаді її позначили 23% респондентів, в той час як у серпні цей показник становив 17,5%.
Водночас за останні три місяці є деякі позитивні зрушення: за даними листопада, з перешкодами з боку державних органів зіткнулися 56,6% МСП – проти 67,3% у серпні, а найбільше проблем виникає з податковою та митницею.
Пріоритетні завдання для уряду
Пріоритетним завданням для влади, як і в минулій хвилі, 68,0% підприємців вважають подолання корупції. 44,1% – необхідність поліпшити доступ до фінансування. Нагальними вважають також судову (41,4%) та податкову (35,4%) реформи.
Блокування кордонів: вплив суттєвий, але українці знаходять рішення
Індекс активності бізнесу UBI (Ukrainian Business Index) станом на листопад 2023-го становить 36.3 (зі 100 можливих) – це незначне падіння, у порівнянні з серпнем (38.2), але показник лишається вищим за локальний мінімум вересня 2022 -го (33,9). Падіння індексу свідчить про втому бізнесу від невизначеності і стагнації ситуації на ринку, хоч кількість замовлень від клієнтів лишається незмінною, як і об’єми випуску продукції. Ми констатуємо: від серпня нинішнього року бізнес припинив накопичувати товарні запаси.
Довідково: UBI показує активність бізнесу, його спроможність нарощувати товарооборот, створювати робочі місця. Якщо показник нижче 50, це свідчить про негативні очікування бізнесу від подальшого розвитку подій.
Однією з причин погіршення показника рівня бізнес-очікувань є блокування автомобільних перевезень на кордоні з Польщею і, потенційно, іншими країнами.
Додатково Advanter Group провели оперативне дослідження 3-5 грудня 2023 року, яке показало, що майже для половини компаній, які займаються зовнішньо-торгівельною діяльністю та міжнародними автомобільними перевезеннями ситуація стала критичною.
Середній показник затримки фур на кордоні станом на 5 грудня – 13,2 доби.
Середньозважений показник безповоротних фінансових втрат – 2 млн 226 тис. грн в розрахунку на одну компанію.
Водночас половина підприємців вже знайшла тимчасові чи системні рішення, проте це погіршує фінансовий стан їхнього бізнесу.
Про що свідчать дані опитувань?
Очевидно, що процес євроінтеграції необхідно прискорювати і проводити його якісно, без компромісів та відкладання “на потім”. Це потрібно, в першу чергу, самій Україні – заради добробуту її громадян, задля зміцнення країни та її спроможності протистояти викликам і перемагати. В умовах війни це не гасло, а конкретна мета.
Програми допомоги з боку ЄС вкрай важливі – як тактично, так і стратегічно. Тактично – бо підтримка у відповідь на війну дозволила вистояти і рухатися далі сотням українських малих та середніх підприємств. Стратегічно – бо вся комплексна, системна підтримка Євросоюзу спрямована на адаптацію української економіки і бізнесу до нових реалій – зеленого переходу, зростання глобальної конкуренції, необхідності стандартизувати принципи діяльності зокрема, сертифікувати продукцію і виробництва) задля отримання перспектив на європейському і інших ринках.
Наше ключове завдання – спираючись на підтримку європейських партнерів, здійснити необхідну модернізацію до вступу в ЄС, щоб інтегруватися не як бідна країна Європи з репутацією найкорумпованішої, а стати дійсно новою можливістю для ЄС і європейського бізнесу в культурно-ціннісному і економічному сенсах.
Дослідження стану та потреб малого та середнього бізнесу в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну (14 хвиля) проведено Advanter Group та Центром розвитку інновацій відповідно до проєкту “Підтримка України у відбудові та відновленні”, компонент якого впроваджується Київською школою економіки та фінансується Європейським Союзом. Дослідження проведено у співпраці з Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України, Міністерством цифрової трансформації, Міністерством відновлення України, Державною регуляторною службою, Коаліцією бізнес-спільнот за модернізацію України.
Дізнатися більше про підтримку Європейським Союзом малого та середнього бізнесу в Україні Ви можете за посиланням https://eu4ukraine.eu/together-we-are-resilient-ua
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії “Разом – вистоїмо. Разом ми – Європа”. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
#РазомВистоїмо #РазомМиЄвропа
Андрій Длігач, голова Advanter Group, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, д.е.н., професор КНУ імені Тараса Шевченка
Тетяна Вороніна, медіаекспертка проєкту “Українцям про ЄС”