“Рубрика” розповідає історію українського проєкту, що робить освіту більш гнучкою та доступною й орієнтується на дітей з невеликих громад та сіл.
У чому проблема?
У 2022 році результати міжнародного тестування шкільної освіти PISA в Україні констатували значну різницю між рівнем знань школярів з міської та сільської місцевостей. Загалом дітям, які навчаються у сільських школах, потрібно понад 4,5 роки додаткового навчання, щоб засвоїти той самий обсяг знань, що й діти з міських шкіл.
“Я був старанним учнем, одним з найкращих у класі. Проте у всіх технічних дисциплінах — математиці, фізиці, інформатиці тощо — був доволі слабким. І вступивши на програмування (в коледж, — прим. ред.), я зрозумів, що нам з комп’ютером не по дорозі. Якогось творчого розвитку теж бракувало, адже гуртків або чогось схожого майже не було: фото- й кіностудія існувала «на доброму слові»”, — розповідає свою історію студент Іван.
Шкільні роки хлопець провів у селі на Дніпропетровщині. Після дев’ятого класу, вступивши у коледж у Дніпрі, часто ловив себе на тому, що “пасе задніх” на заняттях, у той час, як його одногрупники з легкістю розв’язували складні завдання.
Далеко не завжди у шкільних педагогів (та й у батьків) є можливість забезпечити особистісний підхід до дітей та надати їм сучасні знання. А через повномасштабну російську агресію ситуація ще більше ускладнилась. Без дорослого прикладу і доступу до новітніх джерел інформації діти закарбовують ті приклади, які бачать навколо, у школі чи серед своєї спільноти, не розглядаючи інших можливостей або й зовсім не знаючи про них.
Яке рішення?
“Проблема недостатньої уваги до потенціалу, який прихований в маленьких населених пунктах України, була в моєму дискурсі вже років вісім. Уже тоді у працедавців почало формуватися бачення того, що додаткові освітні можливості або будь-які інвестиції в молодь однозначно на виході дають більше спроможних людей на ринку праці“, — розповідає “Рубриці” Владислав Грезєв, засновник рекрутингової агенції Lobby X та співзасновник національної системи просвіти для підлітків “Змінотворці”.
Тоді, у 2020 році, команда вирішила започаткувати просвітницький проєкт, який би розповідав школярам маленьких міст та сіл про те, як влаштований сучасний світ та які можливості вони можуть віднайти в ньому для себе.
Через пандемію ініціативу довелося відкласти на декілька років та з новими потужностями відновити її у 2022 році, коли з’явилася можливість отримати допомогу Європейського Союзу, який надав фінансування через Європейський фонд за демократію. Національна консультантка фонду Наталія Клочун каже:
“Завдяки підтримці ЄС через EED (Європейський фонд за демократію) команда проєкту успішно запустила навчальну програму для підлітків у 21 області України. 12 курсів програми навчання спрямовані на розвиток різноманітних компетенцій, необхідних молоді у сучасному світі, зокрема, з базовими знаннями про функціонування демократії та громадянського суспільства”.
Зараз проєкт “Змінотворці” — це програма для підлітків від 14 років, яка складається з 12 онлайн-курсів, що охоплюють фундаментальні сфери:
- стосунки;
- бізнес;
- суспільство;
- здоров’я;
- держава і політика;
- мистецтво;
- довкілля;
- військова справа тощо.
Кожен із курсів спрямований на формування у підлітків на базовому, але комплексному рівні, уявлення про будову і функціонування світу. На думку засновників, ці знання дозволять учням робити кроки в житті більш зважено і свідомо, допоможуть визначати орієнтири й напрямок руху в житті.
Як це працює?
З чого все починалося
У далекому 2020 році співзасновниця проєкту Катерина Михалко вирушила у Донецьку область читати лекцію про підприємництво для підлітків та перейнялася проблемою нерівності освітніх можливостей у малих містах і селах України. Так сформувалася візія майбутнього проєкту, який первинно зосередився на навчанні підлітків креативній економіці. Під час подорожі Катерина з’ясувала: дітям бракує знань та інформації, аби зрозуміти, що таке креативна економіка і як працює бізнес-сфера загалом.
“У Каті утворився дисонанс, що є підлітки, які не знають базових речей — що сьогодні можна робити в цьому світі. Не знають, де шукати інформаційні ресурси, з яких можна взяти корисне для себе”, — згадує Владислав Грезєв.
Так почалася історія заснування програми та перші спроби фандрейзингу, які через пандемію, на жаль, не вдалося реалізувати. Здавалось, на цьому історія закінчується, адже повномасштабна російсько-українська війна у 2022 році однозначно мала б зруйнувати всі плани. Однак ідея була значно сильнішою за обставини.
У вересні 2022 року Владислав поспілкувався з Європейським фондом підтримки демократії (European Endowment for Democracy), який був готовий фінансувати довгостроковий проєкт, що працюватиме і після перемоги.
“Спершу я вважав, що для початку потрібно перемогти, розширювати військовий рекрутинг, ні про що інше думати не можна. Однак ми обговорили все і дістали з шухляди цей концепт”, — говорить співзасновник. Тоді фінансова підтримка дозволила відновити проєкт, найняти команду і почати роботу.
Запуск першого курсу навчання та як податися на проєкт
Викликів перед командою стояло багато: почали з набору людей, розробки програми курсу та офлайн-рекрутингу учнів. Для цього їздили по школах громад, проводили заняття з учнями та працювали над інформаційною кампанією проєкту. Зараз засновники співпрацюють з лідерами думок, щоб залучати підлітків до навчання.
Владислав зазначає, живі зустрічі дуже помічні, адже максимально залучають дітей, одразу демонструють їм, який підхід використовується в навчанні. Однак у майбутньому команда планує загальнонаціональний маркетинг.
Перше пілотне навчання запустили в жовтні 2023 року для тестування, адаптації та коригування курсу. Чи спрацюють пропоновані механізми, як їх сприйматимуть діти, чи братимуть участь в цих процесах, чи, навпаки, ігноруватимуть. Було багато й інших питань, які тестувалися під час розробки.
Для пробного запуску спершу обрали сім областей центру України, де навчання на той момент не переводилося у дистанційну форму. Коли команда побачила, що основні механізми проєкту працюють, почали залучати й інші регіони. Станом на червень 2024 року в ініціативі беруть участь учні з 21 області. У планах — охопити всі області України.
“Важливо, що проєкт орієнтований на підлітків саме у невеликих громадах, де доступ до якісної освіти може бути нижчим, порівняно із великими містами, а особливо під час війни”, — говорить Наталія Клочун.
Щоб взяти участь у програмі, освітянам (адміністрації школи чи вчителям), які хочуть впровадити курси у своєму освітньому закладі, слід написати в соцмережі проєкту або заповнити форму. Так можна долучити старшокласників своєї школи до участі в програмі.
Якщо ж ви підліток, який бажає самостійно пройти програму, вистачить написати на інстаграм-сторінку “Змінотворців”. Хоч фокус проєкту спрямований на підлітків з малих населених пунктів, у можливості пройти курси не відмовляють нікому.
Усі курси можна пройти орієнтовно за 11 місяців, на тиждень відбувається два заняття онлайн. Однак є й заплановані офлайн-візити у громади у форматі таборів та інтенсивів. Тут збирають всіх учнів, проводять різноманітні заходи, аби діти ближче познайомились й об’єдналися, знайшли друзів та однодумців.
Для вимірювання результативності курсів команда закладає значну кількість показників, включно з показником рівня знань. Зокрема на початку і в кінці кожного курсу діти складають тест (який може бути пройдений у різний спосіб) на знання в обраній сфері. Також, під час рекрутингу підлітки проходять опитування щодо переконань, упереджень і цінностей. Таке ж опитування вони проходять й наприкінці курсу, аби дослідити, як змінився їхній світогляд після отримання нових знань.
Шкільна освіта — це про суспільство майбутнього
“Коли ми приїжджаємо в школу, то виділяємо час, щоб поспілкуватися з освітянами, поговорити про їхні болі та потреби. На жаль, на супернизькій зарплаті директора школи з усією відповідальністю за сотні дітей й кількамільйонне майно у цих людей вже давно перетравилася початкова мотивація йти в шкільну сферу і будувати суспільство майбутнього.
Однак, навіть попри це, 95% з них — це дуже щирі та свідомі люди, які за покликанням працюють в школах. І вже після десятої розмови з директорами шкіл я почав розуміти, що це люди, яким треба ставити пам’ятники, бо на них тримається країна”, — розповідає співзасновник ініціативи.
У межах проєкту “Змінотворці” команда активно співпрацює з педагогами та Міністерством освіти і науки України. Адже, на думку Владислава, шкільна освіта — це про суспільство майбутнього. Він додає:
“Без якісної шкільної освіти суспільства, українців, держави не буде — це фундаментальна річ”.
У червні засновники підписали меморандум про співпрацю з МОН та вже мають понад 50 меморандумів про співпрацю зі школами по всій Україні.
“У нас повна підтримка на ідеологічному рівні, МОН допомагає розповсюджувати інформацію в школах і громадах, щоб ми залучали більше закладів освіти. Зараз обговорюємо й інші можливості для співпраці. Вони поділяють нашу місію і вважають її важливою”, — говорить Владислав.
Щоби покращувати рівень знань підлітків, до курсів залучають провідних фахівців з різних галузей. Наприклад, курс “Стосунки” читають тільки психологи, які мають профільну експертизу в тому, чого навчають. Команда називає такий спосіб навчання “конвеєром передачі досвіду і цінностей від старшого покоління прогресивних українців молодшому”. Самі фахівці є не лише викладачами, але й рольовими моделями для учнів, які на власному прикладі транслюють цінності, про які говорять.
Перших викладачів засновники обирали з власного нетворкінгу — запрошували конкретних людей. Тепер вже є потік кандидатів, які відгукуються на вакансії. Їх перевіряють на пробному занятті.
“Тут викладач має проявити себе, ми його ретельно оцінюємо. Адже бути класним експертом у своїй сфері — це одне, а вміти взаємодіяти з підлітками, тим більше онлайн, — це вже виклик. Також у нас є вимоги щодо особистісних якостей: це має бути порядна, ціннісна, патріотична людина, свідомий громадянин чи громадянка України”, — пояснює Владислав.
Він додає, команда має великі амбіції щодо масштабування проєкту: 20 000 випускників щороку, а для цього, за підрахунками, потрібно 1700 викладачів. Окрім курсів для дітей, команда прагне залучати до навчання і батьків. Для них уже проводять наради в межах курсу, однак хочуть розробити окремий повноцінний спецпроєкт.
“Бо батьки дуже сильно впливають на своїх дітей. І нам потрібно, щоб батьки зі свого боку також сприяли їхньому розкриттю”, — вважає співзасновник.
Дар’я Бурік, керівниця відділу комунікацій, розповідає улюблену “проєктну” історію “Змінотворців”:
“До нас на навчання прийшла дівчина з багатодітної сім’ї, яка сказала, що цей проєкт для неї як ковток свіжого повітря. Тому що вона багато допомагає своїм батькам і у неї складні стосунки з ними. Перший курс, який вона взяла, був саме про стосунки. І на ньому вона вчилася спілкуватися з батьками в тій кризовій ситуації, в якій вони опинилися. Тобто, вона одразу ж практикувала те, що чула від викладачів, і ділилася тим, наскільки для неї це було корисно. Привела потім на курс свого хлопця, той — своїх друзів, і так інформація почала поширюватися”.
Розбудова спільноти — один із пріоритетів проєкту. У “Змінотворців” уже є свої перші випускники — учні, які пройшли понад 8 курсів. “Ми хочемо підтримувати з ними зв’язок та взаємодіяти протягом наступних багатьох років. Також ми, адміністрація проєкту, націлені на те, щоб дати якомога більше додаткових можливостей, що можуть бути цінними для підлітків”, — ділиться планами Владислав.
Зокрема один з найпопулярніших напрямків проєкту — “Бізнес” — команда планує доповнити курсом для тих, хто вже свідомо обрав шлях підприємництва. Також, залежно від ресурсів, “Змінотворці” прагнуть давати міні-гранти дітям на проєкти у власних громадах, проводити стажування в локальних бізнесах, державних установах, громадських організаціях тощо. Окремим напрямком хочуть виділити діяльність, в межах якої випускники зможуть самостійно організовувати спільноту та розвивати її навіть поза межами проєкту.
Партнери “Змінотворців” і ЄС загалом планують і надалі підтримувати цей проєкт та інші схожі ініціативи, націлені на позитивні зміни в суспільстві та розвиток демократії як основи спільноти. “EED буде і надалі сприяти українському громадянському суспільству в просуванні принципів демократії, зокрема і через підтримку проєктів спрямованих на залучення молоді”, — запевняє Наталія Клочун.
Владислав переконаний, що в часи, коли через війну гинуть найкращі й найбільш патріотичні люди, важливо продовжувати формувати у молоді правильні цінності й виховувати нове свідоме покоління України.
Дізнатися більше про підтримку Європейським Союзом громадянського суспільства та незалежних медіа України ви можете за посиланням.
Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії “Разом діємо. Разом ми – Європа”. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.