Через війну Україна стала однією з найбільш замінованих країн у світі. Внаслідок бойових дій майже третина території забруднена мінами та іншими вибухонебезпечними предметами, через що діти щодня ризикують здоров’ям і життям.
14-річний Ярослав з Харківської області з власного досвіду знає, що таке мінна небезпека. У жовтні 2023 року його життя змінилося назавжди після того, як він наступив на міну-пелюстку. Так називають ПФМ-1 — протипіхотний вибуховий пристрій, який спричиняє жахливі травми. Підліток не лише втратив нижню частину правої ноги — глибокі емоційні шрами напевно залишаться з ним на все життя.
Того дня Ярослав їхав на мотоциклі, який цього разу підвів: злетів ланцюг. Хлопцеві довелося з’їхати на узбіччя, і буквально за мить стався гучний вибух. Батько Ярослава зміг швидко приїхати і надав синові першу домедичну допомогу. Швидка приїхала за п’ять хвилин, і Ярослава оперативно доставили до лікарні в Харкові, де провели термінову операцію.
Наступні п’ять місяців життя Ярослава перетворилося на справжнє випробування. Він вчився пересуватися на милицях і пристосовуватися до змін у побуті через отриману травму. Завдяки підтримці національних громадських організацій Ярослав отримав комплексну допомогу. Так у хлопця з’явився високоякісний протез із Німеччини. До того ж він отримав можливість пройти реабілітацію на Львівщині в середовищі, сприятливому для його фізичного та психологічного відновлення.
Після того, як Ярослав отримав протез, Департамент соціального захисту населення Харківської ОДА та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) направили його справу до програми допомоги постраждалим від мін, яку впроваджує Міжнародний комітет порятунку (IRC) за підтримки Генерального директорату Європейського Союзу з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO). Працівники програми провели оцінку першочергових потреб Ярослава та його сім’ї. Зараз підліток отримує індивідуальні консультації від психолога IRC, який допомагає йому подолати психологічні наслідки через отриману травму, поліпшити загальне самопочуття і впоратися з викликами і змінами в житті.
Щоб підтримати родину Ярослава, Міжнародний комітет порятунку забезпечив їх одягом, взуттям та постільною білизною через фонд екстреного реагування на критичні випадки. Крім того, соціальні працівники IRC направили сім’ю до інших установ та організацій для отримання фінансової допомоги. Паралельно соціальний працівник IRC та психолог продовжували відвідувати сім’ю та регулярно телефонували Ярославу, щоб відстежувати прогрес.
Нещодавно сім’я Ярослава почала отримувати грошову допомогу від IRC. Комітет також планує запросити Ярослава на заняття з мінної безпеки, які проводять Асоціація саперів України (АСУ) спільно з IRC та ЮНІСЕФ. Такі заняття покликані підвищити обізнаність дітей та їхніх батьків про потенційні ризики, сприяти безпечній поведінці, а також зменшити ймовірність подібних інцидентів у майбутньому.
Історія Ярослава — про дієвість спільних зусиль. Завдяки цій підтримці, а також завдяки своїм близьким хлопець поступово звикає до нових реалій: він повернувся до навчання, активно спілкується з друзями і поставив перед собою мету — стати зварювальником. Нещодавно Ярослав продемонстрував, що рішуче налаштований досягти своєї мрії — він зібрав мотоцикл із нуля, і це мотивувало його повернутися до звичного ритму життя після серйозної травми.
Програма ЮНІСЕФ з надання допомоги дітям, які отримали мінно-вибухові травми, реалізується у партнерстві з Міжнародним комітетом порятунку (IRC) за підтримки Генерального директорату Європейського Союзу з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO). Програма розпочалася в січні 2024 року в Харківській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Це комплексна підтримка, яка включає ведення випадку (кейс-менеджмент), індивідуальні психологічні сесії, психосоціальну підтримку та ведення екстрених випадків для підтримки дітей, постраждалих від мін та інших вибухонебезпечних предметів. Програма також сприяє інтеграції людей з інвалідністю.
Крім того, партнер ЮНІСЕФ — громадська організація «Українська національна асоціація з гуманітарного розмінування» — проводить заняття для дітей, підлітків та вчителів, щоб підвищити їхню обізнаність про небезпеки наземних мін та нерозірваних боєприпасів. Програма також спрямована на зміцнення потенціалу соціальних служб у наданні допомоги дітям, що постраждали від мінно-вибухових травм, а також на посилення спроможності місцевих організацій громадянського суспільства реалізувати програми допомоги постраждалим від мін.