“Там залишатися було неможливо. Вони (російські військові – примітка автора) були всюди, на вході з зброєю, їхнє обладнання було розкидане навколо. Ми просто боялися залишатися, тому й поїхали.”
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Інна та її родина жили в Енергодарі і працювали на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС). Російська окупація її рідного міста та ЗАЕС, найбільшої атомної станції Європи, перевернула їхнє життя, позбавивши Інну і її родину дому, друзів, звичного місця роботи та спокійного мирного життя.
Під час нашої розмови Інна просить не показувати її обличчя на фотографіях, оскільки вона боїться за безпеку членів своєї родини, які залишаються під окупацією. Наразі вона живе з чоловіком, донькою та онуком у Хмельницькій області і працює на місцевій Хмельницькій атомній електростанції. Вона є частиною команди, яка будує нові будинки для сотень колег, змушених залишити рідне місто Енергодар, щоб втекти від російської окупації.
Ці модульні будинки, подаровані муніципалітетом Дандерід у Швеції та доставлені в Україну через Механізм цивільного захисту ЄС, найближчим часом стануть домом для як мінімум 240 евакуйованих працівників ЗАЕС, які зараз працюють на Хмельницькій атомній електростанції.
© Європейський Союз (фотограф: Іванна Бедей)
Будівництво йде повним ходом: працівники місцевої атомної електростанції, спеціально підготовлені командою MSB, збирають сотні конструктивних елементів, подібних до величезних LEGO-цеглинок, перетворюючи їх на повноцінні двоповерхові будівлі з маленькими квартирами, обладнаними всім необхідним для комфортного проживання: індивідуальними ванними кімнатами, бойлерами, плитами, холодильниками тощо. Крім того, Європейський Союз, разом з MSB та Хмельницькою АЕС, працює над облаштуванням майбутніх домівок евакуйованих працівників ЗАЕС.
Плани щодо будівництва як мінімум 4 таких житлових комплексів вже втілюються. За словами представників Хмельницької АЕС, будинки мають чудову теплоізоляцію і будуть комфортними навіть під час суворих зим в Україні.
Модульне містечко також матиме зону відпочинку, спортивний майданчик та автостоянку. Команда Хмельницької АЕС, яка здійснює більшість будівельних робіт, підключить модульні будинки до електрики та води, а також побудує укриття, яке стало невід’ємною частиною щоденного життя українців останні два з половиною роки.
Інна, яка проживає в номері готелю, наданому Хмельницькою АЕС протягом 9 місяців, щодня працює на будівельному майданчику і сподівається, що одна з квартир у модульному містечку зможе стати домом для неї та її чоловіка. Однак вона все ще мріє одного дня повернутися до свого дому в Енергодарі.
Коли наше місто буде звільнене, я обов’язково повернуся. Але до того часу ця міжнародна допомога, ці будинки, дуже важливі. Було б чудово, якби ми могли отримати квартиру тут. Для людини дуже важливо мати свій власний дім.”
Історія та фотографії: Іванна Бедей, помічник з інформації та комунікацій у Києві, Операції цивільного захисту та гуманітарної допомоги ЄС
Оригінальна історія опублікована на сайті EU Civil Protection Mechanism
Історії
-
«Співробітники ФСБ у Херсоні полювали на мене під час окупації»
-
1000 днів повномасштабної війни Росії проти України: 5 фактів, які варто знати
-
Розмінування замість банківської справи: виклик стереотипам
-
Турбота поруч: як підтримка ЄС робить медичну допомогу доступнішою у віддалених селах України
-
У Києві відбувся Шостий Міжнародний Ярмарок Грантів у Сфері Культури
-
Настав час кинути виклик ґендерним стереотипам у країнах Східного партнерства