Skip to main content

Цивільні, військові. ЄС сприяє налагодженню діалогу в прифронтових громадах

06/02/2022

Красногорівка, Гранітне, Мар’їнка – назви цих прифронтових селищ на Донеччині часто можна зустріти у повідомленнях про руйнівні обстріли з боку окупованих територій.

Смертельна небезпека для людей, пошкоджені житлові будинки та об’єкти інфраструктури: у такій реальності роками вже живуть місцеві мешканці. Менше видимою є інша сторона прифронтового життя – їхні відносини зі службовцями Збройних сил України.

“Як це – жити в населеному пункті разом із військовими? Спочатку було страшно, потім цікаво. А загалом, по-різному. Спочатку, 2014 року, військові сприймалися населенням як загроза, – міркує про стосунки з людьми зі зброєю директорка Красногорівської школи Ольга Машутіна. – Але це як спілкування у великій родині. Не завжди гладко, буває всяке. Та якщо спілкуєшся, проговорюєш проблеми – вони зникають. І родина живе дружно та щасливо”.

«Ми не на рівних. Наче живемо в одній хаті, але вони в бронежилеті – а я незахищена, – каже Ольга Нут, заступниця голови сільської ради Миколаївки. – Діалог повинен був бути з першого дня цих подій. У людей багато питань, є відчуття, що вони нікому не потрібні. Якщо будуть ці діалоги, спільно вирішуватимемо – що ось тут треба робити так, бо це безпечніше, а тут так – адже це вигідно для всієї громади. Тоді ситуація стане комфортнішою для місцевих жителів”.

Налагодженням діалогу між військовими та цивільними у прифронтових громадах Донеччини займається Центр з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту у межах фінансованого Євросоюзом проєкту «Розвиток спроможності для захисту цивільного населення на сході України».

“Ми виявили, що майже половина населення громад, які знаходяться безпосередньо під впливом конфлікту, не знають, як звертатися до військових, як з ними обговорювати свої проблеми. Навіть їм не довіряють, – розповідає Єлизавета Барань, директорка СІVІС по Україні. – Тож вирішили налагодити діалог між цивільними і військовими – щоб обговорювати питання захисту цивільного населення, де воно може співпрацювати зі Збройними силами для віднайдення рішень та їх втілення”.

Важливою ланкою у цьому процесі є офіцери з цивільно-військового співробітництва – саме вони мають полегшувати спілкування між місцевим населенням та армійцями у прифронтових громадах. Ще 2020-го року проєктом було розпочато підготовку таких фахівців. Перший модуль курсу з розвитку навичок ведення переговорів, комунікації та фасилітації діалогів за гарвардською методикою було проведено в Святогірську.

Самі ж цивільно-військові діалоги тривали протягом 2021 року.

“Вони дуже важливі. Це дозволяє встановити взаємодію, – каже офіцер з цивільно-військового співробітництва Валентина Струтинська. – У форматі діалогів можна вирішувати будь-які проблеми цивільних”.

Останніми місяцями можна було зустріти чимало повідомлень про позитивну взаємодію військових та цивільного населення в зоні конфлікту.

Наприклад, у вересні 2021 року військові ООС допомогли перевезти майно дитячого садочку “Струмок” у Торецьку Донецької області до нової будівлі.

У листопаді посприяли у відправці дітей із Гранітного на екскурсію до Канева.

Інколи представники Збройних сил допомагають населенню безпосередньо долати наслідки обстрілів, як от влітку у Водяному на Приазов’ї – одній з “гарячих точок” теперішньої війни.

“Здрастуй, сонечко!”, – тепло обіймає місцева жителька знайомого вояка ЗСУ. Тоді, в серпні, населений пункт був уже три тижні без електрики внаслідок чергового обстрілу. Військові допомогли відновити електропостачання, а також привезли гуманітарну допомогу.

“Ми спілкуємося з ними дуже часто, майже кожної неділі приїздимо, – розповідає військовослужбовиця Олена. – Розпитуємо про проблеми, допомагаємо полагодити якийсь інвентар, привозимо харчі”.

Звичайно, ситуація ще далека до ідеальної, і ще є над чим працювати. Європейський Союз продовжує сприяти у налагодженні діалогу та довірливих стосунків між цивільним населенням та військовими, які беруть участь в Операції Об’єднаних Сил на Сході України.

«Цивільні , які опинилися в умовах конфлікту, мають бути активними учасниками зі створення середовища, яке би їх захищало в умовах, що склалися”, – переконана Єлизавета Барань, директорка СІVІС по Україні.

Джерела

до початку