В Україні близько 180 тисяч багатоповерхівок, 144 тисячі з яких потребують модернізації. Це переважно будинки, зведені до здобуття незалежності у 1991 році. Серед таких – п’ятиповерхівка у Житомирі на вулиці Київській, 47, збудована 1964-го.
Утім, кілька місяців тому із типового «радянського» будинку вона перетворилася на сучасний ззовні та всередині – у тому числі завдяки підтримці Європейського Союзу.
Там утеплили стіни будинку, провели теплоізоляцію та заміну трубопроводів системи внутрішнього теплопостачання в неопалювальних приміщеннях, на горищах та дахах. Усе це – завдяки участі ОСББ «Київська 47» у програмі «Енергодім», яку пропонує Фонд енергоефективності України.
Програмою передбачено відшкодування до 70% вартості робіт, пов’язаних з термомодернізацією будинку. Цим сповна скористалися житомиряни. ОСББ було повернено близько 4,8 млн. грн. за загальної вартості проєкту 6,9 млн. грн.
Однак це не вся економія – тепер мешканці п’ятиповерхівки платять значно менше за тепло.
“Свого часу за кошти програми “Теплі кредити” ми встановили індивідуальний тепловий пункт. Це дало заощадження на опаленні аж до 30%, – розповідав журналістам голова ОСББ «Київська 47» Валентин Рибачук. – Люди побачили, що від цього є вигода, і підтримали ідею продовжувати утеплення. Якщо ми це зробимо, то, думаю, 50% економії, буде”.
Тоді саме тривали заходи, передбачені програмою «Енергодім». Вони це зробили, і сподівання справдилися. У жовтні, після термомодернізації, вартість опалення склала 7,33 грн/м2 – це вдвічі менше, ніж в сусідньому аналогічному будинку, де заходи з енергоефективності не впроваджувалися.
“Такі результати приємно вражають та спонукають інших громадян обирати енергоефективний шлях вирішення проблем у своїх оселях, а не чекати зниження тарифів, – сказав, відвідуючи у листопаді ОСББ, виконуючий обов’язки директора Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк. – До кінця року ми очікуємо ще декілька десятків частково або повністю завершених проектів. Це означає, що ще кілька тисяч сімей житимуть у комфортних умовах та заощаджуватимуть кошти на комунальних платежах”.
Європейський Союз – головний міжнародний донор Фонду енергоефективності, його внесок становить понад 100 млн євро. Відповідна секторальна підтримка є одним із важливих складових поточних відносин Євросоюзу та України. Іншим партнером фонду є також Німеччина.
“Фонд енергоефективності – чудовий приклад співпраці між Україною та її міжнародними партнерами: фінансовий внесок з боку України, Євросоюзу та Німеччини, загальне управління – за стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку. Це досягнення, яке варто зберегти та рухатися далі», – підкреслює Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас.
Енергоефективність для України є важливим напрямком європейської інтеграції. Інвестиції в енергоефективність житла несуть переваги державі та громадянам.
Для мешканців це здешевлення комунальних платежів. Для державного бюджету – менше коштів на субсидії. Значні інвестиції в енергоефективність добрі для економіки, зокрема для будівельної галузі та сфери відповідних послуг – енергоаудиту, проектування, сертифікації. Це створює додаткові робочі місця. Зрештою, менше енергоспоживання означає скорочення викидів парникових газів та сприяє екології.
Приклад житомирського ОСББ «Київська 47» є свідченням цієї практичної вигоди.
За словами міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, станом на листопад 2021 року у Житомирській області за програмою “Енергодім” реалізовували 27 проєктів, з них 19 – в обласному центрі. За попередніми розрахунками, сукупна вартість цих проєктів становить 191 млн. грн., з яких 126,6 мільйону Фонд енергоефективності поверне ОСББ в якості грантів.
Усього ж в Україні на кінець 2021 року кількість проєктів у межах програми «Енергодім» перевищила 850.
Джерела
Історії
-
Настав час кинути виклик ґендерним стереотипам у країнах Східного партнерства
-
Олександра Лиса: Шлях зростання, стійкості та трансформації в Коледжі Європи в Натоліні
-
Вибухові сніданки: за підтримки ЄС на Житомирщині почали виробляти «повітряне зерно»
-
Оцифрувати сміття: львівська компанія змінює філософію управління відходами за підтримки ЄС
-
Робота як рятівне коло: як психосоціальні програми МОМ підтримують українців у робочому середовищі
-
Твердіший за сталь. Історія заводу з Дніпра, який виробляє необхідний машинобудівництву міцний сплав