Щоб батько і мама були командою: ЄС підтримує розвиток татохабів

«Там, де ми є» – цей хіт гурту «Антитіла» було використано для національного музичного флешмобу, що його провели у травні 2021 року українські татохаби. «А що це за слово таке?», – запитає багато хто. І цілком доречно, адже татохаби – відносно новий рух в українських містах та громадах.

Це клуби для татів, де ті можуть спілкуватися та обмінюватися досвідом, отримувати поради від різних спеціалістів та якісно проводити час із дітьми. Кількість таких об’єднань постійно зростає, на кінець 2021-го їх було вже 12. Тож «Там, де ми є» – це зараз про Краматорськ, Київ, Одесу, Вінницю, Полтаву, Запоріжжя, Бердянськ, Херсон, Нову Каховку, Троїцьке, Рубіжне, Мирноград.

Рух спрямовано на вирішення очевидної для України проблеми: догляд дитини та піклування про неї досі сприймається як переважно жіночий обов’язок. Зокрема, такої думки дотримуються більшість чоловіків, свідчать результати опитування, проведеного 2020 року Фондом ООН у галузі народонаселення. Батько доглядає за дітьми до 3 років лише у 2% родин. Але водночас 45% татів хотіли би чи планують приділяти дітям більше часу.

Татохаби покликані їм в цьому допомагати.

«Усі в місті знають про татохаб. Знають, що це місце, де можна круто провести час зі своєю дитиною. Це й вабить, – каже керівник клубу в Краматорську Ярослав Бойко. – А після того, як чоловік втягується до компанії, починається робота, спрямована на підняття його відповідальності як батька і партнера».

Татохаб у Краматорську – один із піонерів руху. Наразі об’єднання нараховує понад 70 учасників і працює на базі громадської організації “Клуб рибалок України – UA Fishing Club”. Родзинкою серед різних заходів татохабу є сезонні спільні сплави річкою. Загалом, якісне дозвілля татів з дітьми – пріоритетний напрямок роботи в Краматорську.

«Чи то рибальство, чи сплав — це класна можливість зблизитися. Коли жінка вболіває за свого чоловіка, це таке емоційне видовище, яке дуже сприяє налагодженню комунікації. Вони — команда», — вважає Ярослав Бойко.

Татохаб надає також чоловікам психологічні та юридичні консультації. У співпраці з Центром зайнятості та Центром із підвищення кваліфікації допомагає здобувати нові навички. Клуб працює із несімейною молоддю, тобто майбутніми партнерами та батьками – має волонтерську мережу людей віком від 14 до 23 років. Для них проводять заняття із сексуальної освіти, побудови здорових партнерських відносин та усвідомленого батьківства.

Мета в усіх татохабів одна, але способи її досягнення та діяльність можуть відрізнятися. Часто це залежить від специфіки регіону, міста чи громади.

Наприклад, татохаб у шахтарському містечку Мирноград на Донеччині працює на базі шкільної майстерні, де для батьків та дітей проводять майстер-класи з гончарства, столярства, слюсарства, створення вітражів, виготовлення пряників, малювання та розпису. В теплу пору року команда організовує триденні родинні сплави на байдарках та одноденні заходи на місцевій водоймі – «Таторегати».

Пріоритетом одеського татохабу, який працює з грудня 2020 року, є подолання гендерних стереотипів.

Задля цього клуб організовує різноманітні заходи, що спонукають чоловіків як би залишати звичну зону комфорту. Наприклад, до Дня Святого Миколая тати разом із дітьми брали участь у майстер-класі з приготування різдвяних пряників. Такий формат дозвілля був неочікуваним як для самих чоловіків, так і для дітей. Під час конкурсу до Міжнародного дня захисту прав жінок учасники клубу змагалися в приготуванні найкращого сніданку для партнерки. Ще одеські тати спробували себе в парній йозі з дітьми.

Особливістю київського татохабу є робота в режимі онлайн. Започатковано клуб було в квітні 2021 року, коли діяли сурові карантинні обмеження. Влітку вирішили продовжити такий формат. У команді працюють психологи, учасники знайомляться між собою, діляться досвідом, для них організовують вебінари та освітні тренінги.

Знову ж, попри різноманітність засобів та форм діяльності мета у тето хабів спільна. Так само спільним є ще одне – усі їх підтримує Європейський Союз та, окремо, низка його країн-членів. ЄС є найбільшим донором руху.

Частина татохабів отримують від нього підтримку через Програму “ЄС за гендерну рівність та проти гендерно зумовленого насильства”, яка реалізується спільно ООН Жінки та Фондом ООН у галузі народонаселення. Іншу, більшу частину клубів ЄС фінансує через Програму ООН із відновлення та розбудови миру, яку також впроваджують низка агенцій. Крім власне ЄС, свій внесок роблять Європейський інвестиційний банк та уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі та Швеції.

«Ідея в тому, щоби донести чоловікам розуміння, нові норми – аби вони засвоїли їх і далі опановували в реальному житті. Щоб тато і мама були однією командою, рівноправними партнерами», – каже психологиня Валерія Таран-Гайдук, координаторка Програми «ЄС за гендерну рівність та проти домашнього насильства».

Джерела

• Стаття, підготовлена UNFPA-Україна (фото)
• Фейсбук – пост представництва ЄС (флешмоб)
• Розділ Татохаби на сторінці проєкту “Щастя в 4 руки”