Минулого літа тисячі сімей у Слов’янську, що на сході України, щодня мусили шукати, де взяти воду. Внаслідок обстрілів комунікації були зруйновані, і велике місто опинилося без водопостачання більше ніж на три місяці.
Пошук води та її розподіл став для мешканців міста справжнім викликом. Воду доводилося купувати, набирати з криниць та економити.
Зараз у Слов’янську завершується реконструкція магістральних мереж водопостачання та каналізації. Завдяки підтримці Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та донорів усе місто і два прилеглих населених пункти тепер мають стабільний доступ до води. Тож сім’ї більше не стоять перед болісним вибором між приготуванням їжі, пранням чи купанням дітей.
«Добре, коли вода є прямо в тебе вдома»
Танці для 13-річного Богдана є невід’ємною частиною життя. У кімнаті восьмикласника зі Слов’янська висить кілька десятків медалей за виступи із сучасних танців. Майже всі — за перше місце. Зараз хлопчик готується до змагань, що наступного місяця пройдуть у столиці, тож щодня має тренування.
Після шкільних уроків онлайн Богдан швидко обідає, робить собі чай та біжить складати спортивну сумку. «Не забудь набрати води», — нагадує йому мама Олена. І Богдан йде на кухню, щоб набрати свою скляну пляшечку.
«Це дуже добре, коли вода є в тебе прямо вдома, у квартирі. Просто відкрив кран, зробив чаю. Після тренування можна одразу помитися. Так набагато зручніше. І вода зараз хороша, чиста», — говорить привітний хлопчик. У свої 13 років Богдан добре розуміє цінність доступу до таких, здавалося б, простих речей, як вода, тепло та навчання.
Слов’янськ розташований за 30 кілометрів від лінії фронту. В перший рік повномасштабної війни місто часто опинялося під обстрілами, що забирали життя його мешканців, руйнували домівки та комунікації.
«З нами поряд зруйновано будинок, там загинула дитина. Коли це сталося, коли так сильно стріляли, ми виїжджали з міста. Зараз уже тихіше. Іноді я чую, коли, наприклад, сплю, що бахкає. А я сплю зі своїм котиком. І тоді ми одразу йдемо з батьками в коридор»
Богдан, 13
Минулого літа хлопчик щодня ходив з мамою чи татом по воду до криниці біля сусіднього дитсадка. Це займало понад годину. В Богдана навіть була власна п’ятилітрова пластикова пляшка, яку він наповнював водою.
«Я пам’ятаю, що в нас раніше не було води 3,5 місяці через обстріли. Я допомагав мамі, бабусі та дідусю. Ми кожного дня носили воду. Брали приблизно п’ять п’ятилітрових пляшок», — Богдан запевняє, що йому не було важко носити воду, адже він спортивний хлопець. Але шлях до криниці був втомливий.
І коли водопостачання в місті поновили, це стало полегшенням для всієї сім’ї. Тож тепер, окрім подорожей та спортивних перемог, Богдан мріє, щоб у його місті було мирне та комфортне життя.
«Дуже хочеться знову ходити до школи. Ще хочеться, щоб місто не обстрілювали, щоб домівки були цілі, щоб була вода, щоб усе працювало. Та щоб повернулися у Слов’янськ ті друзі, які виїхали через війну», — ділиться підліток та додає, що, звісно, мріє привезти з Києва ще одну блискучу медаль з цифрою «1».
30 тисяч дорослих та дітей
Богдан не знає, але вода у Слов’янську долає складний шлях, перш ніж потрапити до його спортивної пляшечки. І поки хлопчик займається у школі та тренується, на околицях його міста йдуть масштабні ремонтні роботи. Посеред соняшникового поля співробітники «Словміськводоканалу» прокладають новий водогін, що збільшить можливості мережі водопостачання у місті на 30%.
«Цей водогін йде до фільтрувальної станції, яка забезпечує питною водою два райони міста. Наявність цієї відремонтованої лінії дає нам змогу збільшити об’єм води, яка доходить до людей. Також це зменшує витрати для нас, бо водогін був старий, його не ремонтували 20–30 років і аварійні ситуації виникали буквально раз на два-три тижні. Зараз же буде можливість постачати чисту водичку людям без ремонтів і очікування», — розповідає головний інженер «Словміськводоканалу» Олександр Погрібний.
Чоловік стоїть біля великих нових чорних труб, які тягнуться майже до горизонту. Скоро ними потече вода, якої вистачить додатково ще на 30 тисяч людей.
Зі слів пана Олександра, у 2023 році ситуація з водопостачанням у Слов’янську була критичною. Були значні її втрати через старі пошкоджені труби та обстріли інфраструктури міста. Майже половина водопровідного обладнання потребувала термінової заміни.
Завдяки підтримці ЮНІСЕФ та донорів міськводоканал отримав кошти на ремонт наявного та купівлю нового обладнання.
«Тут роботи ведуться десь два тижні. Це буде близько 2,5 кілометра нових комунікацій. Однозначно збільшиться кількість абонентів, які отримають якісну воду — дорослих та дітей», — запевняє головний інженер.
Шлях води
Після використання та надходження в каналізацію шлях води у Слов’янську не закінчується. Світлана Білоус, яка довгі роки працює у хіміко-бактеріологічній лабораторії міста Слов’янська, уявляє рух води в її рідному місті як велике коло.
«Наші очисні споруди приймають воду з усіх каналізаційних насосних станцій міста Слов’янська. Це вода з каналізації квартир, кафе, підприємств. Цю воду насосні станції перекачують на очисні споруди. І ось на очисних спорудах відбувається поетапне її очищення. Потім цю воду скидають у спеціальні ставки. Зі ставків вода поетапно, каскадом, йде до річки Сухий Торець. Ця річка є притокою річки Сіверський Донець — нашої основної водної артерії, звідки йде забір води», — пояснює пані Світлана, тримаючи в руках колбу з водою для аналізу.
Завдання хіміко-бактеріологічній лабораторії, яку вона очолює, — слідкувати за якістю води, що проходить очищення. Це важливий щоденний процес, для якого потрібне точне обладнання, реагенти та, звісно, кошти.
Саме тому ЮНІСЕФ допоміг обладнати та укомплектувати три лабораторії у Слов’янську та надав реагенти для очищення води.
«За останній час у нас в лабораторії сталися позитивні зміни. ЮНІСЕФ нам придбав дуже сучасне обладнання, прилади, високоякісні аналітичні ваги, які дають змогу робити більш точні аналізи, що теж відстежують якість води»
Рідина в колбі, яку вона тримає в руках, швидко змінює колір: з брудної іржавої стає спочатку блакитною, а потім зовсім прозорою. Те, що здається магією, насправді є науковими хімічними дослідженнями.
«Я думаю, що ми виконуємо дуже важливу роль. Бо нашу воду п’ють і дорослі, і діти. А дітки наші, молодше покоління, повинні вживати якісну воду, щоб бути здоровими», — впевнена пані Світлана.
Разом із такими партнерами як Європейський Союз, уряди Данії, Республіки Корея, Норвегії, Сполучених Штатів Америки та Хорватії, ЮНІСЕФ в Україні надає широкий спектр підтримки, що стосується підготовки до зими, включаючи посилення систем централізованого теплопостачання, а також надання матеріалів та іншого забезпечення для надання базових послуг, послуг з водопостачання та водовідведення, фінансову та іншу допомогу найбільш уразливим дітям і сім’ям. Загалом заходами, які покликані допомогти українцям підготуватися до зими, планується охопити майже 1,4 мільйона людей, зокрема 240 000 дітей.
Підтримка Слов’янська з боку ЮНІСЕФ продовжується. І наступним її етапом буде допомога «Словміськводоканалу» у проведенні робіт з відновлення 31 люка водопровідних та каналізаційних мереж.