Уявіть горе дружини, яка втратила чоловіка на війні, тривогу матері, чий син є військовополоненим, або розчарування солдата, якому доводиться проходити довгі процедури для підтвердження поранення. В Україні таких людей з кожним днем стає все більше. Вінницька громадська організація «Ветеранський простір» опікується проблемами й потребами цих людей. Організація надає фізичну реабілітацію, психологічну та юридичну підтримку, а також соціально-побутові консультації ветеранам і сім’ям полеглих або зниклих безвісти військових за підтримки ЄС.
«Я воював із 2014 року», – каже вінничанин, 42-річний Вадим Лісниченко. Він відбув три ротації, але наприкінці останньої потрапив у ДТП і звільнився через інвалідність. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Вадим повернувся на фронт. 5 квітня 2022 року чоловік отримав поранення в селі Солодке на південь від Мар’їнки: «Наш спостережний пункт обстріляли, я потрапив під уламки снаряда. Поранення було важким: я не відчував ноги. Через пів року реабілітації мій нерв не відновився, і мене виписали».
Навесні 2023 року Вадим звернувся до Вінницького аналітико-просвітницького центру «Ветеранський простір», який запропонував йому безплатні послуги реабілітолога. «Пройшло два роки після травми. Я думав, що мені вже нічого не допоможе. Але зі мною почав працювати реабілітолог, і, хоча я все ще не можу рухати пальцями, я почав відчувати свою ногу, – розповідає Вадим. – Крім того, юрист організації допоміг мені отримати компенсацію за поранення, як це передбачено законом».
Вадим знайомий з організацією «Ветеранський простір» з моменту її заснування в липні 2020 року. Повернувшись із зони бойових дій, він, як і багато інших поранених бійців, знову опинився на «полі бою» – цього разу за свої права та соціальні гарантії. «Ветерани, які повертаються, не мають достатньої підтримки. Вони часто не знають своїх прав, порядку дій після отримання травми та потрібних кроків для отримання довідки, – розповідає очільниця організації Марія Довжик. – Тому ми створили проєкт із груповими консультаціями безпосередньо в медичних закладах. Ми допомагаємо їм складати рапорти для отримання довідок. Ми залучили не лише юриста, а і соціального менеджера, який багато років служив у Збройних силах і добре розуміє механізми». Завдяки отриманим знанням та досвіду «Ветеранський простір» випустив дорожню карту «Варто знати», в якій висвітлено п’ять ключових моментів щодо лікування та реабілітації.
Підтримка ЄС через Міжнародний фонд «Відродження» допомогла зосередити увагу на потребах ветеранів війни. Громадській організації вдалося побудувати спільноту людей зі схожим військовим досвідом, надаючи їм фізичну реабілітацію та сприяючи їхній реінтеграції в суспільство. Марія зауважує: «Після 2022 року ми почали розбудовувати спільноту ветеранів. Щоб об’єднати їх, ми організовуємо різні заходи – від сплаву по річці до ігор із фінансової грамотності. У цьому ми тісно співпрацюємо з місцевою владою та з обласною військовою адміністрацією».
З початком повномасштабного вторгнення «Ветеранський простір» розширив свою діяльність на інші цільові групи. «Ми запровадили групи підтримки для тих, хто чекає на своїх близьких, хто втратив їх на війні, а також окремі групи для батьків і дружин. Ми також надаємо психологічну допомогу для дітей», – каже Марія Довжик. Багато часу та ресурсів приділяється психологічним консультаціям, роботі з родинами зниклих безвісти та військовополонених, підготовці груп територіальної оборони та волонтерів.
Марині Багуловій 44 роки, вона живе з 21-річною донькою і семирічним сином. Її чоловік Сергій Багулов воював із першого дня російського вторгнення у 2014 році. В лютому 2022 року він брав участь в обороні Києва та Київської області, а через кілька місяців підписав контракт на військову службу. У липні 2022 року, коли її чоловік воював за Сєвєродонецьк і Лисичанськ, Марина натрапила на фейсбук-оголошення «Ветеранського простору» про зустріч дружин військових. Так вона зустріла інших жінок, які чекали на повернення своїх чоловіків. «Я була рада приєднатися, – згадує жінка. – Зустрічі відбувалися щотижня, і ми говорили про себе, своїх близьких, своїх дітей». Але одного дня всі її надії розбилися.
«22 жовтня 2022 року, буквально за чотири дні до першої ротації, мій чоловік загинув у бою з вагнерівцями, врятувавши своїх побратимів, — розповідає Марина. – Я перша в нашій групі втратила чоловіка, і з того моменту більше не могла відвідувати зібрання. Мені було надто важко розмовляти з жінками, чиї чоловіки все ще були на передовій».
Поділяючи почуття Марини та інших дружин полеглих бійців, Марія Довжик організувала нову групу підтримки. Це стало місцем, де жінки можуть довіритися одна одній і обговорити свій біль, а також поділитися корисною інформацією про доступну соціальну допомогу, оскільки зі смертю чоловіків багато з них втратили засоби до існування. Юрист організації консультує їх щодо отримання статусу члена сім’ї загиблого захисника України, матеріальної допомоги та державних гарантій, розробивши покрокову інструкцію.
Піклуючись про добробут родин загиблих бійців, «Ветеранський простір» проводить індивідуальні заняття з психологом як для дорослих, так і для дітей. Крім цього, було організовано психологічний ретрит для дружин полеглих військових у Карпатах, який включав поглиблену роботу у психологічних групах, догляд за тілом, арттерапію, екскурсії та інші спільні активності.
Психологічна підтримка є надзвичайно важливою для ще однієї цільової групи, якій зазвичай приділяється менше уваги, – батьків померлих бійців. Організація допомагає їм знайомитись, обмінюватися досвідом і, що найважливіше, пережити втрату і рухатись далі. Екскурсії та арттерапія, заняття йогою та психологічний ретрит створили спільноту з понад 60 осіб, і вона продовжує зростати. «До нас навідується 55-річний батько, який спочатку дуже мовчазно і скептично ставився до психології. Але коли він відвідує заняття, то посміхається, говорить від душі, розмірковує про свої почуття. Це велике досягнення», – підсумовує Марія.
Громадська організація віддано і професійно виконує свою місію. Наразі «Ветеранський простір» прагне диверсифікувати підтримку цільових груп, зокрема запустити тренінг для ветеранів та членів сімей полеглих захисників з написання бізнес-проєктів до обласної програми. Це відкриє для них нові можливості й підвищить їхні шанси на отримання доступу до грантів Фонду ветеранів України, державної програми Міністерства у справах ветеранів України.
Авторка: Вольга Прохарава