Наш спільний дім, або чужого горя не буває: проект «Притулок» допомагає переселенцям

Навряд чи хтось навіть ще наприкінці лютого наважився б прогнозувати розвиток подій після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Факти, які побачив світ стали шоком для цивілізованого людства – якщо навіть не говорити про загиблих та поранених, кількість жертв війни вражаюча.

Так, ООН визнала, що за темпами зростання кількості біженців, українська криза найбільша з часів Другої світової, як і число тимчасово переміщених через цю війну ХХІ століття осіб: наприкінці березня щонайменше 2 млн людей перемістилися в межах України, за даними на травень понад 6 млн виїхали за кордон, а загалом близько 13 млн постраждали внаслідок воєнних дій. І ще одна цифра: усього за кілька місяців від початку повномасштабного вторгнення росії втрачено 4,8 млн робочих місць – і кількість безробітних зростає. Величезна кількість людей раптом опинилась ситуації, коли потребує допомоги в усьому – від житла та води – до психологічної підтримки.

Фонд Східна Європа разом з партнерами з НУО вже в квітні розгорнули проект «Притулок» для допомоги українцям. І, як свідчать статистика та життя, роботи у нього не меншає,навпаки: за даними Фонду, станом на червень 2022 року, число тих, хто потребує підтримки, сягнуло 15,7 млн, і з них 7,1 млн – внутрішньо переміщені особи.

Невтаємниченому важко навіть уявити, яка робота стоїть за цими словами: проект стартував у квітні, а вже за короткий час було облаштовано 30 центрів для ВПО, допомогу отримали 65 000 українців, до 15 областей передано 217 тонн гуманітарної допомоги. Допомогу отримали щонайменше 4 946 вимушених переселенців – 1 336 дітей, 2 621 жінок та 989 чоловіків.

– В житті ці цифри означають … прояв нормального життя: діти, літні люди, жінки, які змушені були покинути домівки – іноді без запасного одягу, речей, ліків, елементарних засобів гігієни та часто – з тваринами (а таких дійсно багато) отримали захист, дах над головою, їжу та найнеобхідніше, – говорять люди. – І головне – ми почуваємось у безпеці, наскільки це можливо сьогодні. Велика подяка місцевим – вони щиро турбуються, щоб гостям було затишно і зручно, діляться з ними усім. Війна змушує усвідомити, що чужого горя не буває.

У Фонді говорять, що увесь Захід України перетворився на міцний гуманітарний фронт. І в цей регіон все частіше бувають «прильоти» – але тут всі упевнені у перемозі, бо на власні очі бачать і самі доводять, що Україна – єдина.

Ось кілька прикладів. Від початку березня в селі Лисець під Івано-Франківськом працює притулок «Мікулаб». За підтримки благодійників та Молодіжної громадської організації «СТАН» створили у притулку умови, які бодай нагадували б про мирне життя, придбали мікрохвильову піч, пилосос, посудомийні та пральні машини. Трохи раніше таку ж побутову, «мирну», техніку встановили ще у двох притулках Франківщини, де мешкає понад 100 переселенців.

Інша ситуація на Харківщині – вона увесь час під обстрілами. До сімей із маленькими дітками Мереф’янської громади нещодавно учергове доправили медикаменти, дитяче харчування та засоби індивідуальної гігієни для «Кімнати матері та дитини», яка функціонує при Гуманітарному хабі Громадська організація “Агенція з розвитку та інвестицій”.

Тільки за один місяць після відкриття «Кімнати матері та дитини» понад 300 сімей із дітьми віком до трьох років отримали такі необхідні речі.

Волинь – ще одна адреса, де активно діє «Притулок» у співпраці з ГО .

Волинський Інститут Права. Тутешні притулки також облаштовані усім необхідним: в межах проєкту «Притулок» закупили 13 ліжок (два– для людей з інвалідністю) з матрацами, 7 комодів, 9 комплектів постільної білизни та 10 подушок і ковдр.

А мешканці Нововолинського прихистку отримали в розпорядження 14 мультиварок і 4 пральні машини.Кошти, які залучає Фонд для цього проєкту, надходять звідусіль. У травні-червні його зусилля підтримали кілька міжнародних донорів, серед яких і Посольство Королівства Данії в Україні. Дякуючи такій підтримці EEF має можливість розширити коло некомерційних та благодійних організацій, які ефективно підтримують постраждалих від війни у своїх громадах. Організації такого типу можуть подавати заявки на отримання фінансування цих заходів.
І насамкінець розповімо про одне особливе джерело допомоги українцям.

Восьмирічна дівчинка Мішель, яка навчається в The King Alfred School (Лондон) вишила сердечко для своєї української няні. Потім – ще одне, а потім Мішель запитала маму, чи може вона сама носити таке серце на шкільній формі? Далі маємо дивовижну історію «єднання сердець»: однокласники Мішель підтримали ідею, разом вони розробили план допомоги Україні та лише за день продали 250 сердечок. Це були перші 250 фунтів – нині замовлення надходять з усього світу, і дівчина зайнята виготовленням нових сердечок. Зібрані дітьми кошти, а також 3500 фунтів стерлінгів від The King Alfred School перераховані на підтримку проекту «Притулок», який реалізує Фонд Східна Європа.

Європа підтримує Україну – і на теренах ЄС, і всередині країни, що воює. Бо ми поруч і ми разом.

Про те, як проєкт «Притулок» допомагає людям, які вимушено залишили домівки, перебувають у блокадних містах і постраждали від воєнних дій, читайте тут.