Skip to main content

Сирні, натуральні, українські: смаколики snEco

02/03/2023

Ще до початку повномасштабного вторгнення хрусткі сирні кульки snEco припали до смаку тисячам українців. Їхньою фішкою була унікальна властивість, що дозволяла зберігати сирні снеки навіть без холодильника. Бізнес мав великі плани на майбутнє, але війна додала своїх коректив. Підприємство довелось перевозити в іншу частину країни, а всі зароблені гроші керівники віддали ЗСУ. Відновити виробництво вдалося завдяки мікрогранту від програми EU4Business.

Перший український екоснек

Рідні брати Пилип і Вадим Гришини заснували компанію «Прайм Снек» у Харкові. Ідея створити корисний, смачний і поживний перекус із сиру з’явилася ще у 2015 році. Чоловіки прагнули відшукати технологію, яка дозволить зберігати сир тривалий термін без особливих умов. І у них це вийшло!

В основу майбутніх екоснеків лягла технологія, яку в 1970-х роках винайшли NASA для забезпечення космонавтів корисною їжею: щоб продукти важили якнайменше, їх дегідратовували, тобто забирали всю вологу в мікрохвильовий вакуумний спосіб. На пошуки та експерименти Пилипу та Вадиму знадобилося півтора року. Саме завдяки цій технології їм вдалося висушити сир і при цьому зберегти його поживні речовини. Так, у 2016 році в Україні з’явився новий продукт під назвою snEco.

Свій спосіб виготовлення корисного перекусу компанія запатентувала. Нині тільки «Прайм Снек» можуть висушувати сир за цією технологією в Україні. Також підприємці першими в країні змогли створити снеки без додавання сторонніх інгредієнтів. Завдяки цьому у 2018 році підприємство отримало європейський сертифікат ековиробництва і тепер має право називати свої сирні кульки першим екоснеком в Україні.

Асортимент snEco — це 12 різних видів сирів. Придбати їх можна через сайт компанії або у великих мережах супермаркетів і АЗС по всій країні. До 24 лютого 2022 року підприємство виробляло близько трьох тонн продукції щомісяця. Брати мали великі плани на розширення виробництва та мріяли про експорт до Європи, але один день змінив усе.

Що робити далі?

Повномасштабне вторгнення Росії Пилип і Вадим зустріли у Харкові. У перші ж дні було вирішено вивозити родини з міста, бо військові дії точилися вже дуже близько. Доступу до виробництва та офісу «Прайм Снек» не було. Через бойові дії була втрачена як готова продукція, що зберігалася на підприємстві, так і сировина — декілька тонн високоякісного сиру. Саме підприємство теж постраждало, але у квітні 2022 року братам все ж вдалося вивезти вцілілу техніку, документи та обладнання. Будинки родин були майже повністю знищені.

Бізнесмени довго вибирали регіон, в який можна було б релокувати компанію. Врешті-решт зупинилися на місті Мукачево у Закарпатській області. Близько двох місяців забрали пошуки відповідного приміщення. Вісім вантажівок перевозили обладнання та матеріали компанії з Харкова. Наступним етапом був ремонт — усе літо тривали інженерні роботи за потребами харчового виробництва.

«Ще на початку війни, 27 лютого 2022 року, 500 000 грн, які були на балансах підприємства, ми перевели на допомогу ЗСУ і фонду «Повернись живим». Це близько 500 000 грн. Влітку ми залишились майже без обігових коштів. Залучали кредити, гранти. Завдяки цьому змогли запуститися і знову почати виробництво», — розповідає Пилип.

Саме мікрогрант від програми EU4Business став тією рукою допомоги, яка була так потрібна компанії.

Продовжувати, незважаючи ні на що

До початку великої війни компанія «Прайм Снек» мала 35 співробітників, які роз’їхалися по різних регіонах після 24 лютого 2022 року. Коли підприємство отримало нову домівку, Вадим і Пилип запропонували працівникам повернутися на роботу. Переїхати до Мукачева погодилися троє. Зараз у підприємстві працюють уже 14 робітників, більшість з яких — внутрішньо переміщені особи (ВПО), які так само втекли від війни у більш безпечне місце.

Паралельно брати шукали фінансової підтримки для відновлення бізнесу. Тоді на порталі «Дія.Бізнес» Пилип побачив інформацію про мікрогрант від програми EU4Business: «Ми одразу розуміли, що треба подавати заявку, оскільки нам це було потрібно. І мікрогрант дійсно допоміг нам розпочати діяльність. Це був перший грант у житті, який ми отримали. Коли надійшла звістка про перемогу — це було дуже емоційно, ми неймовірно раділи. Усі, хто у нас вже тоді працював, пишалися тим, що ми виграли. І ми досі пишаємося».

Запустити підприємство вдалося у серпні 2022 року. Завдяки грантовим коштам була закуплена сировина — 130 кг свіжого сиру, з якого згодом виготовили 67 кг сиру сушеного. Також мікрогрант дозволив сплатити оренду приміщення, податки і зарплату працівникам.

«Сировина, оренда і зарплата — це основні постійні витрати, які нам треба було компенсувати в перші місяці. Це допомогло втриматися на плаву. Мікрогрант дозволив вивільнити інші гроші, які були використані на нове обладнання. Також завдяки постійній наявності сировини вдалося організувати безперебійну роботу цеху», — згадує Пилип.

Тоді компанія змогла виготовити партію продукції та відвантажити її в мережу супермаркетів «Сільпо». За словами підприємців, грантові кошти допомогли уникнути великого касового розриву та подолати збитки, спричинені релокацією.

«Така допомога мотивує продовжувати свою справу, незважаючи ні на що, і працювати у рідній державі задля процвітання всієї країни. За період реалізації програми мікрогранту ми створили два додаткових робочих місця, збільшили видатки до місцевого бюджету, уклали кілька контрактів на постачання продукції», — резюмує Пилип.

Які виклики є сьогодні?

Зараз компанія співпрацює з такими мережами супермаркетів, як «Сільпо», «Новус», «Обжора», магазинів «Антошка», АЗС «ОККО» та «WOG». Рівень замовлень зріс на 30% від довоєнних показників, але поки підприємство не може виконувати їх повною мірою через регулярні відключення електроенергії.

«Найбільший виклик для нас зараз — це брак потужностей. У нас енергоємне обладнання, і звичайним генератором ми обійтися не можемо. Підприємство має великі запити від дистриб’юторів, які ми не в змозі покрити, бо не встигаємо сушити сир у той проміжок часу, коли є електрика», — пояснює Пилип.

У грудні 2022 року підприємству вдалося виготовити 1,75 тонни продукції, тобто більш ніж половину від довоєнних обсягів. За словами керівників, якби виробництво працювало на всю потужність, то вже перевищили б показники 2021 року.

«Восени ми виграли ще один грант на встановлення сонячних панелей. Це обладнання з потужністю 20 кВт вже розташоване на даху підприємства. Але зараз немає сонця, тому ми дуже чекаємо весни. Це також дозволить маркувати нашу продукцію як вироблену в екологічний спосіб за допомогою відновлюваних джерел енергії», — ділиться Пилип.

Плани на майбутнє

Зараз «Прайм Снек» активно працюють над експортом продукції до Європи. Цей процес брати Гришини розпочали ще у Харкові, але нині, перебуваючи всього за 100 км від кордону з ЄС, налагодити експорт буде ще простіше. На початку війни компанія навіть мала кілька пропозицій для релокації у Європу, але засновники вирішили працювати далі в Україні.

Восени Пилип і Вадим вже відкрили представництво у Польщі та уклали контракти на експорт продукції snEco до Чехії, Словаччини і Швейцарії. Тож зараз підприємці займаються необхідною сертифікацією виробництва, щоб розпочати постачання.

«На Закарпатті є лише одне підприємство, яке має право експортувати харчові продукти до ЄС. Ми можемо стати другими у області. Взагалі з усієї країни молочну продукцію можуть експортувати лише 12 підприємств. Це — доволі закритий клуб, у який непросто потрапити», — ділиться Пилип.

До початку великої війни «Прайм Снек» також планували розширення асортименту. За своєю унікальною технологією підприємство може висушити будь-що. Компанія вже експериментувала з м’ясом, фруктами та овочами. Ще у Харкові думали над будівництвом другого цеху, щоб займатися сушкою м’яса. Але для запуску нової продукції потрібен час і значні кошти, тож поки цю ідею відклали.

«У нас — великі плани, і ми точно знаємо, куди далі рухатись. Головна мета на майбутнє — розвиватися, створювати нові види продукції. Вирости у велике підприємство, яке працюватиме і на нашу країну. Ми хочемо робити свій продукт в Україні та продавати його по всьому світу», — ділиться Пилип.

У 2022 році «Прайм Снек» виробили понад 30 мільйонів сирних кульок. На 2023 підприємство планує сягнути 50 мільйонів. Тож бажаємо, щоб ця та всі інші мрії компанії неодмінно справдилися!

Довідкова інформація:

Мікрогранти на підтримку українського підприємництва стали доступними в межах програми міжнародної співпраці «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», яка співфінансується Європейським Союзом та Урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH cпільно з Міністерством цифрової трансформації УкраїниМіністерством економіки України, українським порталом державних послуг онлайн «Дія», українським національним проєктом із розвитку підприємництва та експорту «Дія.Бізнес» та українською державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту». Партнером-виконавцем ініціативи мікрогрантів є Міжнародна благодійна організація «Фонд Східна Європа».

Фото: © ТОВ «Снек Прайм», автори — Олег Сьомочкін, Пилип Гришин.