Квітень 2022 року. Перші місяці повномасштабного вторгнення, невизначеність та шок для всіх — зокрема, й для бізнесу. Багато хто ставить роботу на паузу або навіть припиняє її. Саме в такий нестабільний час національний виробник високоякісних добрив “Група компаній “Ярило” ухвалює стратегічне рішення — збільшити запаси сировини та нарощувати обсяги виробництва продукції для забезпечення успішного старту весняної посівної.
Тоді це могло виглядати надто оптимістично. Але все вийшло — і тут не обійшлося без щасливого збігу обставин.
Місія — врятувати посівну
“Ми мали впевненість, що все буде добре, — згадує перші місяці війни директор компанії Віталій Сурменко. — Тож невдовзі після початку повномасштабного вторгнення вирішили, що варто надіслати ринку сигнал — працюємо далі, маємо продукцію та готові її відвантажувати. Адже тоді багато імпортерів та виробників добрив призупинили діяльність. Навіть ті, хто не був безпосередньо в зоні бойових дій. Всі чекали на визначеність”.
Віталій та його дружина Олена — співзасновники підприємства, яке працює на ринку понад десять років. Офіс компанії розташований у Броварах під Києвом, науково-дослідні лабораторії та виробництво — у Погребищі на Вінниччині. Крім виробництва добрив під торговими марками “Ярило”, “Злато” та “Активний старт”, компанія продає допоміжне для фермерів технічне обладнання — мобільну лабораторію ґрунтової діагностики “Агровектор”, однойменну лабораторію функціональної діагностики рослин та метеокомплекс “Конструктор агронома”. В компанії працюють 45 висококваліфікованих спеціалістів.
“Сіяти зовсім без добрив не можна. Хоча б невелику дозу, але вносити треба. А навесні 2022-го на ринку виник вакуум пропозицій”.
“Проте ми вже з другого дня повномасштабного вторгнення почали закривати зобов’язання за чинними на тоді контрактами, — згадує Віталій Сурменко. — Було важко: російське вторгнення ускладнило логістику та схеми постачання продукції. Однак протягом березня ми змогли закрити потребу агропідприємств раніше контрактних термінів. Водночас наші потужності, колектив та запаси сировини дозволяли поставити на ринок об’єми добрив, які з різних причин не змогли надати фермерам наші конкуренти”.
Так, попри виклики 2022 року, “Ярило” зміг ефективно впоратися з труднощами.
Вчасний кредит від європейських партнерів
Не обійшлося і без щасливого збігу обставин. Напередодні повномасштабного вторгнення компанія отримала 30-мільйонний кредит у гривні на вигідних умовах за спільною програмою Укрексімбанку та Європейського інвестиційного банку. Її було запущено ще за кілька років до 2022-го для малих та середніх підприємств зі штатом не більше ніж 250 працівників.
“Кредит надійшов на рахунок пізно ввечері 23 лютого 2022 року. Він був цільовим — на поповнення обігових коштів. Це основна стаття наших витрат. Кошти завжди потрібні на закупівлю сировини для виробництва добрив, — розповідає Віталій Сурменко. — Отримані кошти вже на другий день повномасштабного вторгнення пішли на закупівлю сировини в Європі з коротким плечем доставлення, щоб оперативно закривати свої зобов’язання за контрактами. 24 лютого ми зрозуміли, що сировина традиційним шляхом через порти не зайде і треба шукати альтернативні канали постачання”.
Саме ці надзвичайно вчасні кошти від Укрексімбанку та ЄІБ стали ключовим фактором для стійкості компанії протягом перших місяців повномасштабного вторгнення. Власне, значною мірою завдяки їм багато агровиробників отримали потрібні високоякісні добрива для посівної.
Кредит був з номінально нульовою відсотковою ставкою — це результат домовленості між Укрексімбанком та ЄІБ про поєднання європейської програми з підтримки бізнесу та державної 5-7-9.
“Кредит під 0% — це вперше в історії компанії, — розповідає Віталій. — Звісно, на практиці відсотки ми платили — страхові платежі банку, комісійні за гарантії держави щодо застави. У будь-якому разі у 3% вклалися, і це на той час було як дар Божий”.
Низька вартість кредитних коштів — давня мрія та потреба українських виробників і прямий зв’язок із їхнім розвитком та впровадженням інновацій. Віталій Сурменко каже, що із традиційними для українського ринку кредитами “Ярило” не береться за реалізацію проєктів із рентабельністю менше ніж 30% — інакше наражатиметься на значні фінансові ризики. Якби було стабільне кредитування в межах 5%, нових проєктів та реалізацій задуманого більшало.
“Надання кредитів на вигідних умовах українським малим та середнім підприємствам є одним із ключових напрямів роботи Європейського інвестиційного банку в Україні. Ця підтримка сприяє розвитку та зміцненню компаній, підвищує їхню конкурентоспроможність як на українському, так і на європейському ринках, створює нові робочі місця та сприяє економічній стійкості, що є частиною зусиль з відновлення країни”, — зазначає Жан-Ерік де Загон, голова Регіонального представництва Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у країнах Східної Європи.
Як ЄІБ та Укрексімбанк підтримують аграрний сектор
Європейський інвестиційний банк працює в Україні вже понад 17 років. Він є фінансовою установою Європейського Союзу, яка підтримує приватний сектор, інвестує в розвиток інфраструктури та відіграє важливу роль у зусиллях з відновлення країни.
“Український аграрний сектор — це не лише власне агровиробники, а й багато супутніх сфер, які забезпечують фермерів усім необхідним у їхній щоденній роботі на землі. Зосереджуючись на розвитку малих і сімейних ферм, ЄС також підтримує зміцнення аграрних ланцюгів доданої вартості в Україні, включно із забезпеченням доступними засобами виробництва. Ми особливо відзначаємо спільну програму Європейського інвестиційного банку та Укрексімбанку, яка також підтримує, через пільгові кредити, тих, хто сприяє цьому аграрному процесу”, — каже Хенрік Вітфельт, виконувач обов’язків керівника програм співробітництва Представництва ЄС в Україні.
“Кожна гривня повертається щонайменше п’ятьма”
Через повномасштабне вторгнення компанія втратила частину споживачів з півдня та сходу країни — а це 12-15% продажів. Однак втрати вдалося компенсувати налагодженням постачань фермерам з центру та заходу України. 2022 рік “Ярило” закінчив навіть з невеликим зростанням відносно мирного і надзвичайно результативного для компанії 2021-го — тоді продажі зросли на 40%.
Крім того, “Ярило” інвестує у нові проєкти та інфраструктуру. Вже після початку повномасштабного вторгнення було збудовано сховище для зберігання продукції. Відбувся запуск нової лінії з виробництва сухих гранульованих комплексних добрив із мікроелементами для використання під час посіву. Тут держава допомогла з грантом за програмою підтримки переробних підприємств, до яких належить і виробництво гранульованих добрив.
“Ми підготували приміщення, держава профінансувала 50% вартості обладнання, — каже Віталій. — Якби не грант, проєкт все одно запустили, але дещо пізніше. Новий продукт буде високої якості й за прийнятною для фермерів ціною. До того ж він замінив білоруські добрива, що постачалися на ринок до повномасштабного вторгнення”.
Компанія провела державну реєстрацію продукту, відпрацювала технологію у лабораторії, провела польові дослідження.
Про продажі варто згадати окремо. Компанія зберегла унікальну довоєнну систему постачання продукції споживачам, яка полягала у співпраці з мережею дистриб’юторів по всій Україні. Вони та їхні менеджери не лише продавці, а й консультанти та промоутери добрив “Ярило”. Таким чином, сумарно з компанією співпрацюють близько 600 спеціалістів.
“Після навчання фахівцями з нашого наукового відділу менеджери ведуть повний супровід аграріїв та агрономів, — розповідає Віталій. — Навчання організовано так, щоб наші консультанти були готові до повноцінного консультування аграріїв та передання їм досвіду застосування добрив”.
Віталій Сурменко каже, що брак ресурсів у фермерів останнім часом відчутний і для “Ярила”.
“На початку повномасштабної війни аграрії мали власні кошти, резерви. До фінансування агросектора активно підключалася держава, фермери могли отримувати під державні гарантії кредити, — розповідає директор. — Та зупинився ринок продажу основної сільськогосподарської продукції — зернових. Через складну логістику та наднизькі ціни аграріям немає сенсу продавати зібране збіжжя”.
Через брак коштів багато хто змінює технологію внесення агрохімічних продуктів або зменшує внесення тих, які не відчутно позначаються на врожайності. Тобто застосовують мінімальні технології в очікуванні збільшення вартості зерна.
“Покращити ситуацію має збір соняшнику — адже це інший ринок, місцевий збут”.
“Це має дозволити аграріям підтягнути “хвости”, позакривати зобов’язання, а також повернутися до традиційної технології внесення добрив. А легше стане, коли відкриється повноцінний експорт зернових, ми це відразу відчуємо”, — прогнозує Віталій Сурменко.