Horizon Europe – це основна, діюча на даний момент, програма Європейського Союзу з фінансування досліджень та інновацій. Вона спрямована на боротьбу зі зміною клімату, сприяє досягненню Цілей сталого розвитку ООН та підвищує конкурентоспроможність і зростання Європейського Союзу. У програмі можуть брати участь юридичні особи з ЄС та асоційованих країн.
У 2015 році Україна стала асоційованим членом програми Horizon 2020, це надає українським учасникам рівні умови участі у інноваційних грантових проєктах з європейськими партнерами.
Horizon 2020 – це найбільша рамкова програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій з загальним бюджетом близько 80 млрд.євро, яка реалізовувалася в 2014-2020 роках. Івано-Франківська компанія Прикарпаттяобленерго взяла участь у двох проєктах в рамках грантових програм: eFORT (Horizon Europe) та ELECTRON (Horizon 2020).
Проєкт eFORT спрямований на посилення кібербезпеки, в рамках проєкту ELECTRON заплановано розробити систему підготовки та сертифікації енергетичного персоналу в сфері кібербезпеки. Андрій Грабчук, керівник відділу стратегічного планування та аудиту Прикарпаттяобленерго, розповів про участь компанії у науково-дослідницьких проєктах, що реалізовуються у рамках програм Horizon.
Важливо розуміти, як бізнес-компанії та наукові інституції можуть долучатись до участі у таких програмах.
Участь у науково-дослідницьких проєктах
Андрій, а що взагалі дає вашій компанії участь у таких науково-дослідницьких проєктах? Адже проєкти тривають по кілька років, це суттєвий ресурс команди і часу.
По перше, під час таких проєктів створюється певний кінцевий продукт, який буде корисним для нас. Фактично, в рамках проєктів, ми спільно з нашими партнерами працюємо над інноваційними способами вирішення наших власних потреб.
Консорціум кожного проєкту – а це часом понад 20 учасників з десятка країн Європи – усі працюють над створенням продуктів, якими можна користуватись і які з часом будуть мати комерційний потенціал. Під час цих проєктів ми проводимо дослідження, залучаючи партнерів: наукові інституції, університети, науково-дослідні інститути з різних країн Європи. Таким чином ми отримуємо результати проєкту у вигляді наукових досліджень на теми, які нам цікаві і корисні, створюються сервіси, технічні та програмні рішення які ми або вже використовуємо, або будемо використовувати. Тобто, в першу чергу це інноваційний продукт, який спрямований на посилення захищеності та стійкості електромереж компанії.
З іншої сторони, ми постійно в контакті з учасниками консорціуму. Таке спілкування завжди приводить до народження нових ідей, обміну досвідом. Окрім безпосередніх результатів проєкту є великий окремий бонус – мати доступ до інформації з місць, де твориться передова наука. Спілкуючись в рамках одного проєкту народжуються ідеї наступних.
Доведений факт: коли ми перебуваємо в інноваційному середовищі, нові ідеї з’являються значно легше, ніж за його межами.
Хто є учасниками таких консорціумів? Інноватори?
В консорціумах представлені учасники з різними ролями. Є технологічні партнери – зазвичай це технологічні гіганти, наприклад IBM, Schneider Electric, Thales Group – ті, які будуть впроваджувати апаратні рішення. Наукові партнери – це ті, які, як правило, розробляють чи генерують ідеї: університети, науково-дослідні інститути, інноваційні компанії. Ми в таких проєктах є в ролі користувача, який тестує та дає зворотний зв’язок.
Тобто, науковці придумали ідею, технологічні компанії кажуть – нам цікаво це реалізувати, а ми (Прикарпаттяобленерго) як користувачі цих продуктів чи послуг тестуємо і даємо зворотний зв’язок. Ми не єдині в проєкті виступаємо як тестові площадки, маємо також колег з Румунії, Італії, Іспанії.
В проєктах ми беремо участь у створенні технічного завдання, але самі безпосередньо код не пишемо, і апаратну частину не виготовляємо. Ми є тими, хто формує задачу, запит, на основі якої створюється детальне технічне завдання. І це тривалий процес: уточнення, що конкретно потрібно; проведення технічного, організаційного та маркетингового бізнес-аналізу. Після реалізації перших прототипів розпочинаються процеси тестування результатів та аналізу можливостей удосконалення результатів проєкту. Ми тестуємо кінцевий продукт та надаємо зворотний зв’язок для його покращення.
Який шлях до участі в таких великих проєктах? Ви згадали, що консорціум – це може бути 20 і більше партнерів з кількох країн Європи. Як стати одним із учасників консорціуму?
Відповідаючи на це питання, я також поясню, чому досить складно в цю сферу зайти. Ми бачимо, що українські університети та компанії значно недопредставлені в цьому середовищі. Наш персональний досвід показує, що більшість проєктів доволі неохоче запрошують нові невідомі компанії, які просто гарно написали презентацію. Значно більша ймовірність долучитися до реалізації проєктів, якщо вже маєте успішний досвід, позитивні відгуки, рекомендації від відомих лідерів в вашій сфері діяльності.
Європейським компаніям з багаторічним досвідом проєктної діяльності, які добре знають своїх колег та науковців зі сфери, безперечно, набагато легше знаходити партнерства та розвивати інновації в таких програмах, як Horizon. Як це працює на практиці: коли хтось придумує нову інноваційну ідею, автори, як правило, відразу знають, кого доцільно запросити долучитися, бо всі між собою знайомі та знають сильні компанії в тій чи іншій сфері.
Не перебуваючи в тому середовищі, не маючи достатню кількість “коротких” контактів зайти в ці проєкти досить складно, але реально. Але потрібно докладати в рази більше зусиль. Як результат, маємо фактор недостатнього використання можливостей європейських грантових програм, як представниками інноваційного бізнес-середовища, так і науковими установами. Так, наприклад, один Карлів університет може мати такий самий грантовий бюджет на дослідження, як всі університети України разом. В умовах фактичного та прогнозованого в середньостроковій перспективі обмеженого державного фінансування галузі освіти в України, активна та успішна участь університетів в таких програмах є життєво необхідною умовою збереження наукового потенціалу нашої країни.
Варто брати приклад з країн Балтії, які на початку їхнього шляху мали схожі стартові умови, але зараз мають значно кращі досягнення в інтеграції в європейське наукове та інноваційне середовище. Науковий світ побудований на рекомендаціях, довірі, зв’язках і контактах.
Наш перший досвід участі в такому проєкті пов’язаний з ІФНТУНГ, Максим Карпаш познайомив нас з компанією I-Solution, яка на той час вже мала досвід реалізації аналогічних проєктів. Ми з ними почали співпрацювати, разом формували проєктні заявки в сфері електроенергетики, проводили переговори з потенційним європейськими партнерами. До моменту старту реалізації першого нашого проєкту, пройшло більше двох років підготовчої передпроєктної роботи. Ми формували документацію, узгоджували з партнерами ролі в проєкті та моделювали сценарії реалізації, пройшли оцінку та затвердження фінансування проєкту зі сторони Єврокомісії, отримували фінансування та приступили до реалізації.
Поради підприємцям
В НЕФ одне із завдань проєкту – знайомити бізнес і науковців для налагодження зв’язків, спільних проєктів. Коли бізнес знайомиться з науковцем в певній сфері, а в того є своя мережа контактів серед європейських колег, то це також сприятиме?
Так, співпраця бізнесу і науки, в тому числі міжнародна співпраця є однією з головних цілей таких грантових програм, як Horizon. Оскільки така співпраця розглядається як обов’язкова умова сталого розвитку кожної громади, країни та Європейського союзу загалом.
Особливістю ситуації в Україні на даному етапі є недостатня залученість в інноваційне європейське середовище, як наукових установ, так і бізнесу. Також, зазвичай, українські науковці не завжди мають можливість працювати на новітньому обладнанні, яке необхідне для участі в міжнародних проєктах. Звісно, в цих умовах співпраця установ з науковим потенціалом з організаціями, які здатні технологічно забезпечити реалізацію проєктів може дозволити реалізацію проєктів, які ні бізнес, ні наукові установи самостійно реалізувати в силу своїх обмежень не зможуть. Тим більше, така співпраця справді може бути успішною, якщо до неї залучати партнерів з Європи.
А як франківським не глобальним компаніям потрапляти в такі проєкти?
Перш за все, такі компанії повинні визначитися, в якій ролі вони хотіли б взяти участь в таких проєктах, та яку мету вони переслідують, прагнучи долучитися до одного з них. Очевидно, що абсолютно різний шлях необхідно пройти, щоб стати лідером проєкту, який повинен придумати та науково обґрунтувати проєкт, підібрати партнерів, координувати або особисто сформувати проєктну заявку. Така роль потребує зрілості і досвіду. Інший шлях, якщо вибрана роль наукового партнера, технологічного партнера, або тестової площадки. В будь якому разі, ви повинні мати розуміння, який позитивний вклад ви можете принести в проєкт, чим саме ви можете бути корисні. Тобто, потрібно розуміти свої сильні (і слабкі сторони).
Далі слід визначатися із тематичними пріоритетами і глибоко вивчати матеріали, як функціонує програма «Горизонт Європа». До речі, на сайті програми є покрокова інструкція, як можна взяти в конкурсі проєктів.
Звісно, великим компаніям легше подолати всі бар’єри, які стоять на шляху до участі в міжнародних проєктах. Адже, до моменту реалізації необхідно від півроку до декількох років вкладати ресурси в формування проєктної документації, проведення переговорів, узгодження ролей, узгодження технічних і організаційних деталей проєкту, пошуку партнерів. І все це робиться в умовах, коли жодних гарантій успішного завершення переговорів ніхто не дає. Більше того, статистика показує, що тільки 15% сформованих та поданих на конкурси проєктів будуть відібрані для реалізації та фінансування.
Таким чином, якщо локальна франківська компанія усвідомлено приймає рішення спробувати долучитися до реалізації наукових проєктів Horizon, їй слід бути готовою до того, що це «гра в довгу». І швидше за все, сьогоднішні зусилля щодо приєднання до цього інноваційного руху зможуть отримати свої наслідки у вигляді реальних проєктів аж через декілька років.
Та, незважаючи на всі вище описані складності, які потрібно усвідомлювати та прийняти, моя порада франківському бізнесу, обов’язково пробувати долучатися, і то якомога активніше, до участі в таких дослідницьких проєктах. Оскільки найважчими є перші кроки, перші виграні проєкти, дуже добре мати на старті досвідчених партнерів, які зможуть допомогти вам порадами і рекомендаціями.
Проєкти Horizon Europe налаштовані на розвиток партнерств між європейськими країнами. В тому числі багато малих компаній є учасниками таких проєктів, але вони або мають попередню історію участі в них, або надійні рекомендації. Якщо це цікава інноваційна, нехай навіть невелика компанія, то дуже ймовірно що у них є “короткі” контакти з науковцями чи ключовими спеціалістами в своїй галузі, що відкриває їм двері до участі в проектах.
Тому ключові елементи успіху тут – наявність ідеї, тобто з чим і для чого ви хочете зайти в проєкт; розуміння і готовність вкладатись в довгостроковий супровід проєкту, ще задовго до реалізації; наявність партнерських відносин та контактів у вашій сфері зацікавленості. І тут яскраво себе показує взаємна вигода від можливого партнерства бізнесу з університетами, які потенційно можуть мати більшу мережу міжнародних контактів та вищу компетенцію в науковому обґрунтуванні інноваційних ідей.
Післявоєнне відновлення Європи великою мірою ґрунтувалось в тому числі і на процесах співпраці, поєднання зусиль науки та бізнесу шляхом створення різноманітних об’єднань, асоціацій і кластерів. Horizon Europe – це програма, в яку Євросоюз вкладає десятки мільярдів євро. Її стратегія полягає в організації таких механізмів співпраці, які сприяють появі висококонкурентних інноваційних продуктів.
І зараз, в умовах війни, і після нашої Перемоги, для успіху України надзвичайно важливо навчитися користуватися всіма можливостями міжнародного співробітництва, та здійснювати швидкими темпами інтеграцію України в європейський дослідницький простір. Сподіваюсь, що якомога більше франківських організацій в майбутньому також долучаться до програми, чим сприятимуть прискоренню економічного зростання нашої України.