Кропивницька компанія Гудгрейноіл займається експортом зернових, олійних культур і супутньої продукції. На ринку з 2015 року. Закупівля продукції у фермерів, відправлення в порт, продаж, розрахунок з фермерами, сплата податків ― ці добре налагоджені за роки роботи процеси перетворилися на екстрим після початку масштабного російського вторгнення.
“Коли не на передовій, беру участь у процесах”
“Вранці 24 лютого зустрілися в офісі, порадилися. Вирішили, що поки не працюватимемо ― потрібно хоча б кілька днів, щоб зрозуміти, як буде далі. Виплатили людям зарплату за два місяці наперед, ― розповідає засновник і власник компанії Юрій Гудима. ― Ми мали на той час борги перед фермерами, а держава була нам винна за відшкодування ПДВ. В обох випадках йшлося про великі суми”.
Компанія вистояла. У 2022 році оборот склав солідні 600 млн грн. Зберігся колектив, а це півтора десятка осіб.
Щоправда, сам Юрій Гудима тепер не рахується. На початку масштабного вторгнення він відвіз родину на Західну Україну, повернувся і долучився до Кропивницької територіальної оборони. У квітні 2022 року офіційно приєднався до лав ЗСУ. Нині сержант Гудима воює в підрозділі аеророзвідки “Джміль”.
Гудгрейноіл очолює поки інша особа. Однак Юрій намагається бути в курсі справ та допомагати.
“Коли не на “нулі” і є час для відпочинку, беру участь в робочих процесах, консультую. Інколи буваю в Кропивницькому, активніше приєднуюся”, ― розповідає він.
Наше інтерв’ю відбувається саме тоді, коли Юрій навідався в кропивницький офіс. Говоримо ще про перші дні війни ― тодішню порцію шоку для бізнесу.
“Головним портом для нас був Миколаїв ― загалом 180 км до нього. В порту саме чекала на відвантаження наша кукурудза. Саме їхали туди наші машини, але потрапили під обстріл, водіям наказали терміново повертатися в Кропивницький. Був товар на колесах на складах. Все зупинили й чекали”, ― згадує Юрій.
За деякий час стало зрозуміло, що реалізувати план “Київ за три дні” в агресора не вийде. Так само й те, що для країни у стані тривалої війни потрібна економіка, що працює. Гудгрейноіл почав відновлювати контакти з фермерами.
Фото з архіву Гудгрейноіл
“Телефонували всім ― працюймо. Щоправда, на той час було заморожено відшкодування ПДВ, тож викручувалися як могли. Консультувалися з податковою. Відкрили іншу компанію, яка не є платником ПДВ, і на неї переказували гроші, сплачуючи єдиний податок”, ― згадує власник Гудгрейноіла.
Невизначеність з відшкодуванням державою ПДВ загострила проблему з обіговими коштами, а це найбільша частина видатків компанії.
“Купили у фермера товар, повезли в порт, продали, отримали валюту, обміняли, розрахувалися з фермером ― і лише після цього можна подавати на відшкодування ПДВ, ― пояснює Юрій специфіку бізнесу. ― А це займає два-три місяці. Виникають величезні касові розриви, адже товар коштує дорого, особливо олія, а наш основний дохід — саме від її експорту. Тому ми вимушені постійно поповнювати обігові кошти, щоб не було затримок у розрахунках із постачальниками”.
Після початку війни через припинення державою відшкодування ПДВ питання постало особливо гостро. Плече підставив Укрексімбанк, і не сам ― разом із Європейським інвестиційним банком.
Кредит під нуль відсотків
Укрексімбанк та ЄІБ ще до початку повномасштабної війни розпочали реалізацію масштабного проєкту з підтримки Поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Європейський інвестиційний банк надав Укрексіму 260 млн євро довгострокових ресурсів для безпосереднього кредитування українських приватних підприємств, які прагнуть удосконалити власні стандарти бізнесу.
Однією з таких компаній і став Гудгрейноіл, який отримав пільговий 12-місячний кредит на поповнення обігових коштів. До того ж банк запропонував структурувати угоду таким чином, щоб поєднати умови двох програм підтримки бізнесу ― спільної з міжнародною фінансовою організацією та державної “Доступні кредити 5-7-9%”.
У результаті фінансування сумою 18 млн грн компанія отримала за нульовою ставкою. Це було дуже вчасно і надзвичайно полегшувало обслуговування кредиту, зменшуючи боргове навантаження на бізнес.
Така співпраця з ЄІБ вигідна і для Укрексімбанку. Адже це також бізнес, який шукає нових клієнтів. А Європейський інвестиційний банк — це давній партнер, який пропонує привабливі умови та довгі терміни погашення. Укрексім пропонує клієнтам різні міжнародні кредитні програми, а також можливість комбінувати їхні складові. Це одна з переваг, яка вигідно відрізняє Укрексім від інших банків.
Європейський інвестиційний банк є фінансовою установою Європейського Союзу. З Україною співпрацює з 2004 року. Відтоді загальний обсяг наданих ЄІБ фінансових ресурсів в державному та приватному секторах перевищив 7,5 млрд євро. Програми з підтримки малого та середнього бізнесу через доступне кредитування є одним з основних напрямів діяльності банку в Україні.
“Війна означає величезний виклик для українського малого та середнього бізнесу, який, своєю чергою, має важливе значення для економіки країни, ― зазначає віцепрезидентка ЄІБ Тереза Червінська, відповідальна за операції в Україні. ― Тому ЄІБ через місцеві банки, як-от Укрексімбанк, намагається підтримати компанії, аби вони залишалися на плаву та розвивалися, зберігаючи та створюючи робочі місця та сплачуючи податки”.
Війна дала поштовх для “експериментів”
Юрій Гудима каже, що компанія вже адаптувалася до теперішніх, екстремальних умов ведення бізнесу. Щоправда, показники відправленої на експорт продукції цього року зменшилися ― з 274 млн грн за перше півріччя 2022-го до 117 млн грн за такий же період цього року. Та цьому є логічне пояснення ― на початку війни аграрії намагалися швидше продати збіжжя через невизначеність. Цього року такої тенденції немає.
Водночас після виходу в липні Росії з зернової угоди ускладнилася логістика та зросли ризики ― намагаючись завадити українському експорту, окупанти б’ють уже по портовій інфраструктурі на Дунаї.
Аграрії, які не хочуть ризикувати, продають продукцію таким компаніям, як Гудгрейноіл. Ті беруть на себе відповідні витрати та ризики, а це ймовірні обстріли з усіма наслідками, затримки з підходом суден в дунайські порти та, відповідно, з відвантаженням продукції, також здорожчання пального, оплата праці водіїв тощо.
“Щось ми можемо спрогнозувати, а щось — ні, ті самі обстріли портів чи пожежі на складах після них, ― каже Юрій. ― Але попри все, ми веземо продукцію, постійно вишукуємо нові маршрути. Потрібно працювати, заробляти, сплачувати податки й допомагати з реалізацією продукції фермерам”.
Загалом, каже власник, війна дала компанії певний поштовх, змусила “напружитися”. Більше стали експериментувати ― раніше возили продукцію на відвантаження лише в Миколаїв, а тепер і в інші порти, з відвантаженням на склади або просто прямим навалом на баржі, та й суходолом машинами за кордон.
Власне, війна змушує експериментувати та шукати щось нове для всіх. Зокрема, Європейська комісія ще в травні 2022 року започаткувала ініціативу “Шляхи солідарності”, завдяки якій було експортовано понад 40 млн тонн української сільгосппродукції. Український бізнес отримує й іншу різноманітну підтримку, і програма кредитування від ЄІБ та Укрексімбанку ― один з багатьох інструментів.
“Експорт українського зерна та сільськогосподарської продукції є надзвичайно важливим як для української економіки, так і для глобальної продовольчої безпеки. ЄС запровадив і продовжує підтримувати ініціативу “Шляхи солідарності”, яка забезпечує безперешкодний і безпечний доступ українських фермерів та експортерів до світових ринків через територію ЄС, а також продовжує підтримувати інвестиції та заходи, спрямовані на постійне вдосконалення цього торгового шляху”, ― сказала Клое Алліо, керівниця відділу “Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура і довкілля” Представництва Європейського Союзу в Україні.